|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48644 Блищанка
Перша писемна згадка про село міститься в документі 1530 року. У 1655 році у Блищанці проживало 7 сімей, 1880 року - 1049 мешканців (переважна більшість - українці), 1921 року - 1171, 1931 року - 1339, нині - майже сім сотеннь осіб. Село входило до Заліщицького району, а від 2020 року є частиною Чортківського.
Римо-католики села належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. Їх чисельність в середині ХІХ століття становила близько 180 вірян, наприкінці цього століття - майже дві сотні, а 1911 року, коли в схематизмах Львівської архідієцезії вперше згадуться каплиця в Блищанці у фермерському будинку Томашевського, в якій щонеділі та на свята проводили богослужіння, - понад 220 осіб.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 09 | |
| На цю дату відсутня інформація про важливі події історії святинь та служіння архіпастирів | |
| Наступна дата: серпень, 10 | |
| 1799 | - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та
коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської; |
| 2021 | - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія; |
Від 1912 року католиків латинського обряду Блищанки схематизми подають у складі новоствореної парафіяльної ескпозитури в Угриньківцях, яка пізніше стала самостійною парафією св. Гіацинта (Яцека). Після 1918 року Шлома Ейнхорн, власник корчми, спаленої московітами під час Ісв. війни, подарував заліщицькій парафії земельну ділянку колишньої корчми з умовою його пожиттєвого утримання настоятелем у Заліщиках. Весною 1928 року на ній розпочали будівництво мурованої каплиці.
Через брак коштів спорудження порівняно невеликої каплиці у Блищанці продовжувалось вісім років, а завершилось завдяки дотації держави та пожертвам польських організацій наприкінці 1936 року (схематизм, складений на початок цього року, ще вважає її будівництво незавершеним). Храм містив лише один бетонний вівтар. Спільнота вірян, яка наприкінці 30-х років налічувала лише півтори сотні осіб, навряд чи змогла до ІІсв. війни оснастити каплицю належним чином.
Після війни зачинену колишню римсько-католицьку каплицю радянська влада використовувала традиційно в якості колгоспного складу, а в 90-х роках її отримали католики візантійського обряду. Після ремонту від 1999 року і, принаймні, до 2009 року вона служила греко-католицькою церквою св. Йоана Богослова, оскільки православні відмовили їм в користуванні колишнім дерев'яним храмом. Проте останнім часом колишню латинську каплицю вважають належною до Православної Церкви України (можливо, конфесії обмінялись культовими спорудами).
Головна сторінка