48605 Дуплиська
Вперше в документах Дуплиська згадуються 1578 року, є також згадки у 1629 і 1665 роках (тоді в селі залишилось лише дві сім'ї). 1789 року тут проживало 68 сімей, 1820 року - 81, 1837 року - 88, 1880 року - 857 мешканців (переважна більшість була українцями), 1921 року - 751, 1931 року - 783, нині - майже три сотні осіб. Село входило до Заліщицького району, а від 2020 року є частиною Чортківського.
Нечисленні католики латинського обряду Дуплиськ спочатку належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. У другій половині XIX століття їх було лише від семи десятків до сотні вірян, до 1891 року своєї святині вони не мали.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: березень, 09 | |
| 1991 | - інгрес ординарія Житомирського єпископа Яна Пурвінського до Житомирської катедри; |
| Наступна дата: березень, 10 | |
| 1849 | - в парафії св. Михаїла у Францфельді (Надлиманське Одеської області) народився майбутній єпископ Антон Церр, ординарій Тираспольський; |
| 1903 | - єпископ Едуард Ропп заклав у фундамент майбутнього храму св. Климентія в Одесі таблицю з написом про початок його спорудження; |
| 1953 | - помер у Римі єпископ Ігнатій Дубовський, колишній ординарій Луцько-Житомирський; |
Так, вперше схематизми Львівської архідієцезії подають громадську муровану каплицю у Дуплиськах серед інших цвинтарних саме 1891 року, проте збудована вона була місцевим землевласником Вітольдом Волянським як родинна усипальниця ще 1870 року (це вказано у всіх схематизмах, починаючи із 1908 року). А від 1906 року ця святиня згадується як повноцінна каплиця (не серед цвинтарних). Швидше за все, понад сотню римо-католиків вже не могла вмістити маленька калиця-усипальниця, і на початку ХХ століття її розширили, добудували. Підтвердженням цього здогаду може також служити архітектурна конструкція храму.
Від 1909 року каплицю в Дуплиськах патронував Григорій Якубович, власник сусідньої Блищанки, якого 1913 року замінив Богосевич. Від 1912 року дуплиські римо-католики у схематизмах вказуються у складі новоутвореної парафіяльної експозитури в Угриньківцях. Впродовж міжвоєнного періоду чисельність вірян у селі залишалась на рівні лише трохи більшому, ніж півсотні. Храм мав дерев'яну дзвіницю з одним дзвоном, пожертвуваним Ігнатієм Лабановським, та лише один скромний дерев'яний вівтар.
Нині колишня римсько-католицька каплиця перебуває у частково зруйнованому стані. Її закладені (в радянські часи) цеглою вікна свідчать, ймовірно, про те, що вона традиційно використовувалась місцевим колгоспом в якості господарського приміщення.
Костели і каплиці України