48650 Дзвиняч
Перша писемна згадка про село датується 1517 роком, згадується також у 1566, 1612, 1636 та 1656 роках (називалось також Звиняче і Дзвиняче). 1791 року тут проживало 1641 мешканців, 1880 року - 1347 (переважно - українців), 1900 року - 1859, 1910 року — 1730, 1921 року - 1641, у тому числі 1340 українців і 290 поляків, 1931 року - 1730, нині - понад тисяча осіб. Село входило до Заліщицького району, а від 2020 року - до Чортківського.
У 1791 році згадується мурований костел у Дзвинячі, фундований Антонієм Х(о/а)нановським та споруджений, вочевидь, раніше, який того ж, 1791 року перетворили на церкву. За іншою інформацією, цей костел віддали греко-католикам місцеві власники (Вартановичі), оскільки католиків візантійського обряду у селі було набагато більше, ніж латинського. У будь-якому випадку, цей храм вже не належав римо-католикам, принаймні, від 1861 року. Нині він є церквою Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 21 | |
| 1710 | - у Польщі висячений на священника майбутній Луцький єпископ-ординарій Йоахим Пшебендовський; |
| 1774 | - єпископ Ігнатій Оссолінський склав присягу в якості ординарія Київського; |
| Наступна дата: січень, 23 | |
| 1869 | - рукоположений в священники майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський; |
| 1930 | - номінуваний титулярним архієпископом Босфору колишній єпископ-ординарієм Тираспольський Йосиф Кесслер; |
| 1993 | - повернений храм Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як; |
Католики латинського обряду села завжди належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. Чисельність їх у середині ХІХ століття становила приблизно півтори сотні, наприкінці цього століття - вже дві з половиною сотні, а 1908 року, коли у Дзвинячі постала мурована каплиця - 270 вірян. Її збудували завдяки пожертві Євгенія Вартановича, власника чи не найбільшого на Поділлі дзвиняцького виноградника, католика вірменського обряду, діти якого перейшли на латинський. У ній заліщицькі душпастирі звершували богослужіння кожну неділю.
Перед І світовою війною кількість римо-католиків у Дзвинячці разом із угіддям Вартановичів Добре Поле зросла майже до півтисячі осіб, проте у міжвоєнний період поступово зменшувалась і наприкінці 30-х років становила менше двох з половиною сотень вірних. І богослужіння для них проводили лише раз на місяць.
Нині позбавлена даху колишня римсько-католицька каплиця у Дзвинячці перебуває у частково зруйнованому стані, хоча її стіни збереглись достатньо добре. Святиню при потребі було б порівняно не важко реставрувати.
Костели і каплиці України