|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48650 Дзвиняч
Перша писемна згадка про село датується 1517 роком, згадується також у 1566, 1612, 1636 та 1656 роках (називалось також Звиняче і Дзвиняче). 1791 року тут проживало 1641 мешканців, 1880 року - 1347 (переважно - українців), 1900 року - 1859, 1910 року — 1730, 1921 року - 1641, у тому числі 1340 українців і 290 поляків, 1931 року - 1730, нині - понад тисяча осіб. Село входило до Заліщицького району, а від 2020 року - до Чортківського.
У 1791 році згадується мурований костел у Дзвинячі, фундований Антонієм Х(о/а)нановським та споруджений, вочевидь, раніше, який того ж, 1791 року перетворили на церкву. За іншою інформацією, цей костел віддали греко-католикам місцеві власники (Вартановичі), оскільки католиків візантійського обряду у селі було набагато більше, ніж латинського. У будь-якому випадку, цей храм вже не належав римо-католикам, принаймні, від 1861 року. Нині він є церквою Успіння Пресвятої Богородиці Православної Церкви України.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 15 | |
| 1464 | - архієпископ Григорій Саноцький консекрував костел у Підкамені на Львівщині під титулом Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, свв. Апп. Петра і Павла і Всіх Святих; |
| 1826 | - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині; |
| 1845 | - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині; |
| 1872 | - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський; |
| 1901 | - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри; |
| 1906 | - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині; |
| 1930 | - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької; |
| 2001 | - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| Наступна дата: липень, 16 | |
| 1785 | - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри; |
| 1930 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині освятив Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич; |
| 1934 | - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині; |
| 1938 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений костелу Матері Божої Святого Скапулярію кармелітів босих у Львові на Персенківці; |
| 1995 | - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині; |
| 2004 | - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію; |
| 2007 | - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії; |
| 2014 | - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії; - освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині; |
Католики латинського обряду села завжди належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. Чисельність їх у середині ХІХ століття становила приблизно півтори сотні, наприкінці цього століття - вже дві з половиною сотні, а 1908 року, коли у Дзвинячі постала мурована каплиця - 270 вірян. Її збудували завдяки пожертві Євгенія Вартановича, власника чи не найбільшого на Поділлі дзвиняцького виноградника, католика вірменського обряду, діти якого перейшли на латинський. У ній заліщицькі душпастирі звершували богослужіння кожну неділю.
Перед І світовою війною кількість римо-католиків у Дзвинячці разом із угіддям Вартановичів Добре Поле зросла майже до півтисячі осіб, проте у міжвоєнний період поступово зменшувалась і наприкінці 30-х років становила менше двох з половиною сотень вірних. І богослужіння для них проводили лише раз на місяць.
Нині позбавлена даху колишня римсько-католицька каплиця у Дзвинячці перебуває у частково зруйнованому стані, хоча її стіни збереглись достатньо добре. Святиню при потребі було б порівняно не важко реставрувати.
Головна сторінка