|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48605 Щитівці́
Щитівці відомі у документах із 1547 року, згадуються також у 1566, 1569, 1678 і 1583 роках. 1880 року у селі проживало 1100 мешканців (969 українців, 121 поляків і 10 німців), 1921 року - 982, 1931 року - 1056, нині воно має менше півтисячі осіб. Щитівці входили до Заліщицького району, а від 2020 року є частиною Чортківського.
Католики латинського обряду села належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. В середині ХІХ століття їх було не більше восьми десятків, а в 1891 році, коли в схематизмі Львівської архідієцезії вперше вказується щитівецький костел, що продовжував будуватись, - понад 110 вірян.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 14 | |
| 1911 | - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1974 | - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2016 | - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької; |
| Наступна дата: травень, 15 | |
| 1695 | - єпископ Баківський Аманд Чешейка консекрував новозбудований костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині; |
| 1883 | - освячено костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині; |
| 2004 | - кардинал Мар'ян Яворський у співслужінні єпископів Мар'яна Бучека та Леона Малого в костелі св. Архангела Михаїла у Тартакові на Львівщині здійснив інтронізацію копії образу Тартаківської Матері Божої; |
| 2016 | - єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископів Яна Собіло і Мар'яна Бучека консекрував
катедру Успіння Пресвятої Діви Марії у Харкові; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті освятив фигурку св. Йосифа і таблицю при наріжному камені монастиря паулінів з каплицею Божого Милосердя у Маріуполі на Донеччині; |
Мурований храм у Щитівцях постав коштом місцевого власника Георгія (Юрія) Дунін-Борковського у 1891-1894 роках та був освячений на честь фундатора під титулом св. Георгія (Юрія). У ньому заліщицькі душпастирі звершували богослужіння кожну другу неділю та на свята. А з вересня 1904 року село вже мало власного священника-експозита, яким став о. Теодор Касперський. Від 1907 року парафіяльна експозитура в Щитівцях вказується у схематизмах, нараховуючи понад 1100 вірних та охоплюючи ще дев'ять сусідніх сіл із каплицями у Винятинцях, Городку, Зозулинцях, Касперівцях та Кулаківцях, хоча формально була утворена лише 25 червня 1910 року.
У 1914 році відбулась консекрація костелу у Щитівцях. Тоді місцеву експозитуру, яка отримала каплиці ще й у Колодрібці, Новосілці-Костюковій і Синькові та налічувала майже 1700 вірян, продовжував (до кінця 1910-х років) обслуговувати о. Касперський. У другій половині 20-х років щитівецька ескпозитура стала повноцінною парафією, проте з каплиць у ній залишились лише Городок, Касперівці та Кулаківці. Нею опікувались настоятелі та адміністратори оо. Болеслав Баліцький (від 1929р.), Ян Лях (від 1933р.) та Мартин Зим (від 1937р.), а нараховувала вона наприкінці 30-х років лише понад шість сотень осіб.
Під час ІІ світової війни костел у Щитівцях суттєво постраждав, після війни його повністю розібрали.
Головна сторінка