SZCZYTOWCE. Dawny kościół p.w. św. Grzegorza (1891 - 1894). Tarnopolski obw., Czortkowski r-n

48605 Щитівці́

Щитівці відомі у документах із 1547 року, згадуються також у 1566, 1569, 1678 і 1583 роках. 1880 року у селі проживало 1100 мешканців (969 українців, 121 поляків і 10 німців), 1921 року - 982, 1931 року - 1056, нині воно має менше півтисячі осіб. Щитівці входили до Заліщицького району, а від 2020 року є частиною Чортківського.

Католики латинського обряду села належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. В середині ХІХ століття їх було не більше восьми десятків, а в 1891 році, коли в схематизмі Львівської архідієцезії вперше вказується щитівецький костел, що продовжував будуватись, - понад 110 вірян.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: wrzesień, 06
1642 - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові;
1904 - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі;
1922 - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині;
1927 - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині;
1992 - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині;
Następna data: wrzesień, 07
1739 - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині;
1824 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині;
1905 - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський;
1934 - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
2003 - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський;
2013 - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2014 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині;
2025 - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона;

Мурований храм у Щитівцях постав коштом місцевого власника Георгія (Юрія) Дунін-Борковського у 1891-1894 роках та був освячений на честь фундатора під титулом св. Георгія (Юрія). У ньому заліщицькі душпастирі звершували богослужіння кожну другу неділю та на свята. А з вересня 1904 року село вже мало власного священника-експозита, яким став о. Теодор Касперський. Від 1907 року парафіяльна експозитура в Щитівцях вказується у схематизмах, нараховуючи понад 1100 вірних та охоплюючи ще дев'ять сусідніх сіл із каплицями у Винятинцях, Городку, Зозулинцях, Касперівцях та Кулаківцях, хоча формально була утворена лише 25 червня 1910 року.

Źródło zdjęcia: polska-org.pl

У 1914 році відбулась консекрація костелу у Щитівцях. Тоді місцеву експозитуру, яка отримала каплиці ще й у Колодрібці, Новосілці-Костюковій і Синькові та налічувала майже 1700 вірян, продовжував (до кінця 1910-х років) обслуговувати о. Касперський. У другій половині 20-х років щитівецька ескпозитура стала повноцінною парафією, проте з каплиць у ній залишились лише Городок, Касперівці та Кулаківці. Нею опікувались настоятелі та адміністратори оо. Болеслав Баліцький (від 1929р.), Ян Лях (від 1933р.) та Мартин Зим (від 1937р.), а нараховувала вона наприкінці 30-х років лише понад шість сотень осіб.

Під час ІІ світової війни костел у Щитівцях суттєво постраждав, після війни його повністю розібрали.

ŚWIATYNI,
KTÓRE MAJĄ TO SAMO:
Filmy