|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
48605 Щитівці́
Щитівці відомі у документах із 1547 року, згадуються також у 1566, 1569, 1678 і 1583 роках. 1880 року у селі проживало 1100 мешканців (969 українців, 121 поляків і 10 німців), 1921 року - 982, 1931 року - 1056, нині воно має менше півтисячі осіб. Щитівці входили до Заліщицького району, а від 2020 року є частиною Чортківського.
Католики латинського обряду села належали до парафії св. Станіслава єп. мч. у Заліщиках. В середині ХІХ століття їх було не більше восьми десятків, а в 1891 році, коли в схематизмі Львівської архідієцезії вперше вказується щитівецький костел, що продовжував будуватись, - понад 110 вірян.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: березень, 16 | |
| 1910 | - Папа Пій X визнав бл. архієпископа Якова Стрепу покровителем Львівської архідієцезії; |
| 2014 | - єпископ Антал Майнек освятив відновлений костел св. Йоана Непомуки у Рахові на Закарпатті; |
| 2019 | - костел св. Ап. Петра в Одесі було проголошено малою базилікою; - храм св. Йосифа у Гнівані на Вінничині проголошено санктуарієм св. Йосифа; |
| Наступна дата: березень, 17 | |
| 1795 | - у Лозовиці біля Климовичів у Білорусі народився майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський; |
Мурований храм у Щитівцях постав коштом місцевого власника Георгія (Юрія) Дунін-Борковського у 1891-1894 роках та був освячений на честь фундатора під титулом св. Георгія (Юрія). У ньому заліщицькі душпастирі звершували богослужіння кожну другу неділю та на свята. А з вересня 1904 року село вже мало власного священника-експозита, яким став о. Теодор Касперський. Від 1907 року парафіяльна експозитура в Щитівцях вказується у схематизмах, нараховуючи понад 1100 вірних та охоплюючи ще дев'ять сусідніх сіл із каплицями у Винятинцях, Городку, Зозулинцях, Касперівцях та Кулаківцях, хоча формально була утворена лише 25 червня 1910 року.
У 1914 році відбулась консекрація костелу у Щитівцях. Тоді місцеву експозитуру, яка отримала каплиці ще й у Колодрібці, Новосілці-Костюковій і Синькові та налічувала майже 1700 вірян, продовжував (до кінця 1910-х років) обслуговувати о. Касперський. У другій половині 20-х років щитівецька ескпозитура стала повноцінною парафією, проте з каплиць у ній залишились лише Городок, Касперівці та Кулаківці. Нею опікувались настоятелі та адміністратори оо. Болеслав Баліцький (від 1929р.), Ян Лях (від 1933р.) та Мартин Зим (від 1937р.), а нараховувала вона наприкінці 30-х років лише понад шість сотень осіб.
Під час ІІ світової війни костел у Щитівцях суттєво постраждав, після війни його повністю розібрали.
Головна сторінка