|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47260 Богданівка
Перша письмова згадка про село датується 1598 роком, а його назву пов'язують із іменем Богдана Хмельницького, який тут перебував під час походу на Зборів. У 1880 році мало 458 мешканців, з яких 240 були греко- і 201 - римо-католиками, 1921 року - 673, а нині - близько двох сотень осіб. Село входило до Зборівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.
Католики латинського обряду Богданівки належали до парафії св. Йосифа в Озерній. За переказами, вони послуговувались дерев'яною греко-католицькою церквою св. Анни, яка, нібито, спочатку була латинською каплицею, що, правда, не підтверджується церковними джерелами. Ймовірно, у 90-х роках ХІХ століття власник земель у Богданівці та сусідніх Білківцях Геронім Сікора збудув каплицю-усипальницю, яка відтоді і до 1913 року служила вірянам цих двох сіл, але це теж не зафіксовано у церковних документах.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: червень, 17 | |
| 1746 | - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький; |
| 1753 | - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик; |
| 1906 | - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський; |
| 1989 | - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою; |
| 2005 | - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2006 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині; |
| 2015 | - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині; - єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині; |
| Наступна дата: червень, 18 | |
| 1993 | - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2000 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь майбутнього костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині; |
| 2004 | - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині; |
| 2005 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді; |
| 2016 | - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії; - кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова; - освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах; |
У 1909 році завдяки зусиллям озерянського настоятеля о. Томаша Горечого у Богданівці постав комітет будівництва костелу, цього ж та наступного року звозили будівельні матеріали, а в квітні 1910 року розпочали закладку фундаменту. Ймовірно, що цього ж року було освячено наріжний камінь храму. Споруджувався він за участю архітектора Ф. Ставарського та інженера Я. Ланцуцького коштом не тільки місцевих вірних, але й також заможних жертводавців із інших сіл та із залученням пожертв урядових установ і Львівської курії (кошторис становив близько 40 тисяч австрійських корон).
Завершення будівництва та освячення мурованого костелу в Богданівці, за переказами, відбулось у 1914 році, коли встановили вікна, двері і тимчасовий вівтар, але схематизми Львівської архідієцезії датують храм 1912 роком. Розпочаті ще цього ж, 1912 року зусилля щодо заснування у селі самостійної парафії увінчались успіхом лише у 1934 році. До неї увійшло ще п'ять сусідніх сіл із загальною чисельністю сім-вісім сотень вірян. Парафія мала лише одну філіальну каплицю у неіснуючому нині селі Конопниця, споруджену у другій половині 30-х років. Обслуговував парафіян від 1935 року адміністратор о.-емерит Кароль Людмильський, якого 1939 року замінив о. Ян Вальнічек. Храм містив збережений донині один (головний) вівтар із образом Матері Божої Святого Скапулярію.
У 1944 році віряни-поляки разом із своїм тодішнім душпастирем о. Станіславом Кусяком виїхали до Польщі, забравши зі собою частину костельного майна. Церкву та каплицю-усипальницю Сикорів знищили німці під час війни, але костел уцілів та в післярадянський час був переданий греко-католикам. 1991 року вони добудували окрему дзіницю, а 2004 року - купол на храмі замість сигнатурки. І тепер послуговуються колишньою римсько-католицькою святинею як церквою св. Анни.
Головна сторінка