ОЗЕРНА. Костел св. Йосифа (1864). Тернопільська обл., Тернопільський р-н

47264 Озерна

Озерна вперше згадується у документах 1469 року, а в 1472 році фігурує як два поселення - Велика і Мала Озерна. З часом старе поселення (Мала Озерна) щезло, а нове (Заозерна, Велика Озерна, згодом - Озерна) у 1542 та 1545 роках вже вважалось містечком, яке, правда, міські права отримало лише на початку XVII століття. 1880 року мало 4939 мешканців, з яких приблизно 1900 були греко- і 1440 римо-католиками, нині ж тут проживає менше чотирьох тисяч осіб. Від 1941 року є селом, що належало до Зборівського району, а від 2020 року - до Тернопільського.

На початку 30-х років XVII століття в Озерній було засновано парафію та споруджено перший дерев'яний костел коштом місцевого власника Якова Собеського, батька майбутнього короля. 1692 року цей храм відбудували після знищень, завданих татарськими та козацькими нападами.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 07
1998 - Папа Йоан Павло II для костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі освятив наріжний камінь та передав його майбутньому єпископу о. Яну Собіло через свого секретаря майбутнього архієпископа о. Мечислава Мокшицького;
2001 - призначений титулярним архієпископом Равелло та Апостольським нунцієм в Грузії і Вірменії (а потім - і в Азербайджані) майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Клаудіо Ґуджеротті;
2008 - єпископ Ян Нємєц освятив вівтар каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії у Волиці на Хмельниччині;
Наступна дата: грудень, 08
1737 - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа Франциска Кобельського;
1873 - о. Валерій Буш освятив новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Печеніжені на Івано-Франківщині;
1878 - висвячений на священника у Перемишлі (Польща) місцевим ординарієм єпископом Мацеєм Хіршлером майбутній єпископ-помічник Львівський та кардинал Ян Пузина;
1890 - освячено новозбудований костел св. Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії у Поникві на Львівщині;
1926 - новозбудовану каплицю у Рокитному на Рівненщині освятив о. Станіслав Фіялковським;
1930 - новоспоруджений костел Христа Царя у Львові-Брюховичах освятив архієпископ Болеслав Твардовський;
1933 - новозбудований костел св. Ізидора у Римачах на Волині освятив о. Стефан Ястжембський;
1991 - єпископ Ян Пурвінський освятив повернені верхній та нижній храми у Бердичеві на Житомирщині;
1992 - єпископ Маркіян Трофим'як в Остап'єму на Тернопільщині повторно освятив повернений храм під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги i св. Вацлава;
1995 - єпископ Ян Ольшанський освятив новозбудований костел Пресвятої Трійці у Волочиську на Хмельниччині;
2006 - о. Ян Нємєц, призначений єпископом-поміником Кам'янець-Подільськи, консекрований кардиналом Мар'яном Яворським у Кам'янець-Подільському катедрі;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвінницю поруч з каплицею Матері Божої Чудотворного Медальйона та св. Андрія Боболі у Мерефі на Харківщині та дзвін на ній;
2010 - о. Ян Собіло, номінований єпископм-помічником Харківсько-Запорізьким, висвячений на єпископа у Харківській катедрі єпископом Харківсько-Запорізьким Мар’яном Бучеком;
2018 - єпископ Віталій Кривицький в каплиці Воздвиження Хреста Господнього у Києві освятив пам'ятну таблицю о. Тадеушу Хоппе SDB;
2019 - єпископ Едвард Кава в костелі св. Миколая у Куликові на Львівщині освятив новий вівтар, амвон, вхідні двері та відновлений вівтарний хрест;

У 1765 році озерянська святиня повністю згоріла разом із оснащенням, проте її швидко відновили, причому, знову з дерева. Станом на 1821 рік костел вже був у поганому технічному стані та містив три дерев'яні вівтарі (головний із трьома образами Христа Розіп'ятого, Пресвятої Трійці і св. Архангела Михаїла та бічні, кожний з яких мав по дві ікони - Матері Божої і Непорочного Зачаття Матері Божої та св. Йосифа і св. Антонія), а також інше значне оснащення.

Джерело фотознімка: ukrainaincognita.com

У 1864 році в Озерній поруч з дерев'яним збудовали новий мурований храм коштом парафіян та завдяки зусиллям настоятеля о. Ігнатія Незбутна. 1905 року було споруджено муровану дзвіницю. У 1926-1927 роках відбулась реконструкція костелу, а 1934 року перебудували дзвіницю. Від 1935 року парафію, що налічувала близько 3200 вірян у містечку та ще трьох селах, обслуговував настоятель о. Сігізмунд Бяловус, а мала вона філіальні святині у селах Цебрів і (раніше) Білківці, Богданівка, Кокутківці та Серединці, а також цвинтарну в Озерній. Храм, як і попередній, містив три вівтарі: головний був із трьома іконами Христа Милятинського, Святої Родини і св. Архангела Михаїла, бічні з п'ятьма образами Пресвятого Серця Ісуса, св. Антонія і св. Йосифа та Матері Божої і св. Станіслава Костки. Дзвіниця мала чотири дзвони, придбані після 1918 року.

У середині травня та 4 червня 1945 року парафіяни-поляки разом із о. Бяловусом двома транспортами виїхали до Польщі, забравши зі собою частину костельного майна. Близько 1950 року зачинений храм в Озерній радянська влада перетворила на колгоспний склад. Повернули святиню вірним 1996 року. Відтоді триває її ремонт та оснащення.

Джерело фотознімка: ukrainaincognita.com

Озерну обслуговують дієцезіальні священники з парафії Божого Милосердя та Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.