|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
47282 Жабиня
Вперше у документах Жабиня (Жабинь) згадується 15 березня 1469 року, є згадка також у 1494 році. 1890 року у селі проживало 631 мешканців (521 українців і 110 поляків), нині його населення лише трохи більше півтисячі осіб. Входило до Зборівського району, а від 2020 року є частиною до Тернопільського.
Місцеві римо-католики належали до парафії Пресвятої Трійці у Поморянах. Їх чисельність впродовж періоду від середини ХІХ століття до середини 20-х років ХХ століття становила від півтори до двох сотень, проте у другій половини 20-х років почала збільшуватись, а на початку 30-х років перевищила три сотні вірян. Саме тоді і розпочалась підготовка у селі до спорудження власної святині.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 20 | |
| 1850 | - о. Фердинанд Кан призначений першим єпископом-ординарієм новоствореної Херсонської дієцезії (від 1852 року - Тираспольської); |
| 1907 | - храм Пресвятого Серця Ісуса Христа у Грінталі на Донеччині консекрував єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1956 | - помер у Кракові колишній єпископ-помічник Луцько-Житомирський архієпископ Михаїл Годлевський, похоронений в крипті місцевого піярського костелу; |
| 2018 | - єпископ Едвард Кава освятив нові скульптури Пресвятого Серця Ісуса, Непорочного Серця Марії і св. Антонія в костелі Пресвятого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії у Стрілецькому на Львівщині; |
| Наступна дата: травень, 21 | |
| 1721 | - у Сєвках біля Янова Підляського помер Луцький єпископ-ординарій Йоахим Пшебендовський, похований у янівському костелі Пресвятої Трійці; |
| 1814 | - висвячений на священника у Вільнюсі (Литва) майбутній єпископ-помічник Тираспольський Вікентій Ліпський; |
| 1828 | - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гологорах на Львівщині ; |
| 1846 | - у Миньківцях Дубенського повіту на Волині народився майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кароль Недзялковський; |
| 1910 | - єпископ Йосиф Кесслер консекрував новозбудований костел св. Єроніма в Ней-Карлсруе (Шляхове) на Миколаївщині; |
| 1997 | - єпископ Маркіян Трофим'як урочисто освятив вівтар і амвон храму св. Йоана Непомуцького у Дубні на Рівненщині; |
| 2011 | - призначений Апостольським нунцієм в Україну архієпископ Томас Галліксон; |
| 1796 | - єпископ Олександр Язловецький освятив пам'ятну таблицю о. Леону Квапішу в костелі св. Яна Непомуцького у Пулинах на Тернопільщині; |
В квітні 1933 року Гелена Пасічник-Канчалаба подарувала під будівництво каплиці земельну ділянку на околиці села. В червні поморянський настоятель о. Станіслав Костоловський звернувся до Львівської курії з проханням про дозвіл на спорудження храму у Жабині. Але попри отриманий дозвіл будівництво не розпочали, оскільки парафіяни намагались замінити пожертвувану віддалену ділянку на якусь іншу в центрі села. Це вдалось зробити лише 1937 року, причому завдяки допомозі місцевої влади зберегли також стару подаровану ділянку, яка мала стати цвинтарем.
Втім, вже у вересні 1936 року о. Костуловський переслав Львівській курії проект каплиці у Жабині авторства львівського архітектора Лаврентія Дайчака та кошторис її спорудження з проханням їх затвердити та дозволити освячення наріжного каменя, яке і здійснив 8 вересня зборівський настоятель і декан о. Михайло Завадецький. Варто зауважити, що за основу проекту був взятий інший, вигоговлений Дайчаком для Жидович, які нині називаються Розсохами, а жабинський проект був фактично повторений у Чистопадах. Окрім того, як свідчить напис над входом, храм задумали як пам'ятку 50-річчя священства архієпископа Болеслава Твардовського. Цього ж місяця о. Костуловський запросив в Курії фінансову допомогу на початок будівельних робіт, повідомивши, що вже є частина необхідних будматеріалів.
Станом на 1938 рік мурована святиня в Жабині вже була споруджена, проте бракувало коштів на її оштукатурення, встановлення підлоги та оснащення. Довелось знову звернутись за допомогою до Курії. У вересні цього ж року каплицю освятив той же о. Завадецький. 1939 року храм вже був достатньо споряджений, проте комітет його будівництва знову попросив в Курії кошти (для ліквідації заборгованості, яка виникла внаслідок фінансування завершальних робіт у святині).
В радянські часи зачинений храм у Жабині слугував колгоспною тракторною майстернею, а потім перетворився на часткову руїну. Місцеві греко-католики мали намір його відремонтувати, щоб зробити з нього ще одну церкву, оскільки їхня замала для них та розташована на краю села, проте лише у 2021-2022 року їм вдалось покрити святиню повим дахом. Таким чином, принаймні, зупинено процес її руйнування.
Головна сторінка