ŻABIŃ. Dawna kaplica Chrystusa Króla (1939). Tarnopolski obw., Tarnopolski r-n

47282 Жабиня

Вперше у документах Жабиня (Жабинь) згадується 15 березня 1469 року, є згадка також у 1494 році. 1890 року у селі проживало 631 мешканців (521 українців і 110 поляків), нині його населення лише трохи більше півтисячі осіб. Входило до Зборівського району, а від 2020 року є частиною до Тернопільського.

Місцеві римо-католики належали до парафії Пресвятої Трійці у Поморянах. Їх чисельність впродовж періоду від середини ХІХ століття до середини 20-х років ХХ століття становила від півтори до двох сотень, проте у другій половини 20-х років почала збільшуватись, а на початку 30-х років перевищила три сотні вірян. Саме тоді і розпочалась підготовка у селі до спорудження власної святині.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: czerwiec, 17
1746	- костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький;
1753	- храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик;
1906	- новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський;
1989	- майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою;
2005	- храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський;
2006	- єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині;
2015	- Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині; - єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині;
Następna data: czerwiec, 18
1993	- костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2000	- архієпископ Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь майбутнього костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині;
2004	- єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині;
2005	- Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді;
2016	- Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії; - кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова; - освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві;
2017	- архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах;

В квітні 1933 року Гелена Пасічник-Канчалаба подарувала під будівництво каплиці земельну ділянку на околиці села. В червні поморянський настоятель о. Станіслав Костоловський звернувся до Львівської курії з проханням про дозвіл на спорудження храму у Жабині. Але попри отриманий дозвіл будівництво не розпочали, оскільки парафіяни намагались замінити пожертвувану віддалену ділянку на якусь іншу в центрі села. Це вдалось зробити лише 1937 року, причому завдяки допомозі місцевої влади зберегли також стару подаровану ділянку, яка мала стати цвинтарем.

Втім, вже у вересні 1936 року о. Костуловський переслав Львівській курії проект каплиці у Жабині авторства львівського архітектора Лаврентія Дайчака та кошторис її спорудження з проханням їх затвердити та дозволити освячення наріжного каменя, яке і здійснив 8 вересня зборівський настоятель і декан о. Михайло Завадецький. Варто зауважити, що за основу проекту був взятий інший, вигоговлений Дайчаком для Жидович, які нині називаються Розсохами, а жабинський проект був фактично повторений у Чистопадах. Окрім того, як свідчить напис над входом, храм задумали як пам'ятку 50-річчя священства архієпископа Болеслава Твардовського. Цього ж місяця о. Костуловський запросив в Курії фінансову допомогу на початок будівельних робіт, повідомивши, що вже є частина необхідних будматеріалів.

Станом на 1938 рік мурована святиня в Жабині вже була споруджена, проте бракувало коштів на її оштукатурення, встановлення підлоги та оснащення. Довелось знову звернутись за допомогою до Курії. У вересні цього ж року каплицю освятив той же о. Завадецький. 1939 року храм вже був достатньо споряджений, проте комітет його будівництва знову попросив в Курії кошти (для ліквідації заборгованості, яка виникла внаслідок фінансування завершальних робіт у святині).

В радянські часи зачинений храм у Жабині слугував колгоспною тракторною майстернею, а потім перетворився на часткову руїну. Місцеві греко-католики мали намір його відремонтувати, щоб зробити з нього ще одну церкву, оскільки їхня замала для них та розташована на краю села, проте лише у 2021-2022 року їм вдалось покрити святиню повим дахом. Таким чином, принаймні, зупинено процес її руйнування.