|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
43016 Луцьк,
Караїмська, 16
Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.
Конвент кармелітів взутих ('trzewiczkowych') в Луцьку фундував 12 грудня 1739 року Константин Антоній Базальський (пожертва записана в луцьких міських книгах 26 січня 1740 року). Завдяки йому у місті збудували дерев'яні монастир і костел св. Іллі, проте вони згоріли, ймовірно, наприкінці 50-х - на початку 60-х років.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: czerwiec, 17 | |
| 1746 | - костел у Корці на Рівненщині під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії консекрував єпископ-помічник Київський Йосиф Чарнецький; |
| 1753 | - храм св. Станіслава у Ходоркові на Житомирщині освятив єпископ Каетан Солтик; |
| 1906 | - новозбудований костел у Ценяві на Івано-Франківщині освятив під титулом Матері Божої Ченстоховської архієпископ Львівський Йосиф Більчевський; |
| 1989 | - майбутній єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Радослав Змітрович у Польщі висвячений на священника єпископом Станіславом Напералою; |
| 2005 | - храм св. Альберта Хмельовського у Плебанівці на Вінничині консекрував єпископ Леон Дубравський; |
| 2006 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив відновлений костел Серця Господа Ісуса у Тамановичах на Львівщині; |
| 2015 | - Папа Римський Франциск освятив наріжний камінь нового храму св. Йоана Павла ІІ у Рівному; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував санктуарій Матері Божої Фатімської у Довбиші на Житомирщині; - єпископ Леон Малий консекрував новозбудований костел cв. Антонія у Волощі на Львівщині; |
| Następna data: czerwiec, 18 | |
| 1993 | - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 2000 | - архієпископ Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь майбутнього костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині; |
| 2004 | - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині; |
| 2005 | - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді; |
| 2016 | - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії; - кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова; - освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві; |
| 2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах; |
У 1765-1774 роках завдяки численним пожертвам багатьох доброчинців, в першу чергу, Станіслава Манецького (подарував кармелітам село Вишеньки) у Луцьку збудували муровані монастир та костел. 9 жовтня 1774 року храм консекрував єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький. Кармелітськя святиня відновлювалась після пожеж та виступала під титулом св. Іллі, пророка, і Матері Божої Святого Скапулярію. Зокрема, після пожежі 1803 року коштом вірян костельно-монастирський комплекс відновили вже через три роки. У схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії початку 30-х років храм подається з присвятою лише св. Іллі.
Станом на 1838 рік костел кармелітів у Луцьку мав сім вівтарів, головний з яких містив ікону св. Іллі, пророка, та чудотворний образ Матері Божої в позолоченому накладі із великою кількістю вотивних предметів. Бічні вівтарі мали ікони Господа Ісуса Розіп'ятого і св. Йосифа Обручника, а також святих Андрія Корсіні, Ангела мученика, Марії Магдалини де Пацці i Альберта. Був також орган. 1842 року кармелітський конвент ліквідувала царська влада. а в липні 1850 року нею було зачинено і храм, який (разом із монастирем) суттєво постраждав після пожежі 1845 року і більше вже не відновлювався.
Руїни кармелітського костельно-монастирського комплексу в Луцьку простояли понад два десятиліття. Лише після 1887 року, коли їх передали у власність міста, вони були розібрані на будматеріали, які (кращої якості) продали, а іншими - замостили вулиці. На початку ХХ століття на звільненій від кармелітських споруд земельній ділянці збудували лютеранську кірху. Нині вона належить євангельській громаді християн-баптистів, які називають її «Дім Євангелія».
В Луцьку є також кафедральний собор свв. Петра і Павла та колишні семінарійний костел Пресвятого Серця Ісуса і св. Терези від Дитятка Ісуса, гарнізонний костел Матері Божої Королеви Польщі і цвинтарна каплиця, а раніше були колишні катедра Пресвятої Трійці і храми бернардинський Воздвиження Святого Хреста та тринітарський св. Михаїла і Навернення св. Павла.
Strona główna