|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
43016 Луцьк,
Караїмська, 16
Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.
Конвент кармелітів взутих ('trzewiczkowych') в Луцьку фундував 12 грудня 1739 року Константин Антоній Базальський (пожертва записана в луцьких міських книгах 26 січня 1740 року). Завдяки йому у місті збудували дерев'яні монастир і костел св. Іллі, проте вони згоріли, ймовірно, наприкінці 50-х - на початку 60-х років.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: sierpień, 08 | |
| 1774 | - новозбудований та оснащений дерев'яний храм Всіх Святих у Кротошині на Львівщині консекрував архієпископ Вацлав Сераковський; |
| 1899 | - Луцько-Житомирський єпископ Болеслав Клопотовський освятив наріжний камінь костелу св. Миколая у Києві; |
| 1990 | - освячено під титулом cв. Антонія повернений костел св. Мартина в Куровичах на Львівщині; |
| 1993 | - освячено каплицю свв. Кирила і Мефодія у Лисичові на Закарпатті; |
| 1999 | - єпископ Леон Дубравський освятив повернений костел св. Станіслава в Оратові на Вінничині; |
| 2000 | - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований храм Матері Божої Неустанної Допомоги у Товщі на Житомирщині; |
| 2004 | - освячено каплицю св. Фаустини Ковальської у Богатирівці на Запоріжжі; |
| Następna data: sierpień, 10 | |
| 1799 | - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та
коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської; |
| 2021 | - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія; |
У 1765-1774 роках завдяки численним пожертвам багатьох доброчинців, в першу чергу, Станіслава Манецького (подарував кармелітам село Вишеньки) у Луцьку збудували муровані монастир та костел. 9 жовтня 1774 року храм консекрував єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький. Кармелітськя святиня відновлювалась після пожеж та виступала під титулом св. Іллі, пророка, і Матері Божої Святого Скапулярію. Зокрема, після пожежі 1803 року коштом вірян костельно-монастирський комплекс відновили вже через три роки. У схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії початку 30-х років храм подається з присвятою лише св. Іллі.
Станом на 1838 рік костел кармелітів у Луцьку мав сім вівтарів, головний з яких містив ікону св. Іллі, пророка, та чудотворний образ Матері Божої в позолоченому накладі із великою кількістю вотивних предметів. Бічні вівтарі мали ікони Господа Ісуса Розіп'ятого і св. Йосифа Обручника, а також святих Андрія Корсіні, Ангела мученика, Марії Магдалини де Пацці i Альберта. Був також орган. 1842 року кармелітський конвент ліквідувала царська влада. а в липні 1850 року нею було зачинено і храм, який (разом із монастирем) суттєво постраждав після пожежі 1845 року і більше вже не відновлювався.
Руїни кармелітського костельно-монастирського комплексу в Луцьку простояли понад два десятиліття. Лише після 1887 року, коли їх передали у власність міста, вони були розібрані на будматеріали, які (кращої якості) продали, а іншими - замостили вулиці. На початку ХХ століття на звільненій від кармелітських споруд земельній ділянці збудували лютеранську кірху. Нині вона належить євангельській громаді християн-баптистів, які називають її «Дім Євангелія».
В Луцьку є також кафедральний собор свв. Петра і Павла та колишні семінарійний костел Пресвятого Серця Ісуса і св. Терези від Дитятка Ісуса, гарнізонний костел Матері Божої Королеви Польщі і цвинтарна каплиця, а раніше були колишні катедра Пресвятої Трійці і храми бернардинський Воздвиження Святого Хреста та тринітарський св. Михаїла і Навернення св. Павла.
Strona główna