ЛУЦЬК - Яровиця. Колишня цвинтарна каплиця без титулу (1885). Волинська обл., Луцький р-н

43005 Луцьк,
проспект Василя Мойсея, 8

Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.

Яровиця вперше згадується в документі 8 грудня 1322 року, у XVIIIст. стала власністю луцьких тринітаріїв. 1890 року село мало 240 мешканців, у 1910р. увійшло до Луцька.

Кафедральний собор Пресвятої Трійці у Луцьку після нищівного руйнування пожежею 5 вересня 1781 року замінили єзуїтським храмом свв. Петра і Павла, який досі є катедрою Луцької дієцезії. На початку XIXст. із кладовища поряд із бернардинським костелом Святого Хреста почали переносити католицькі могили на новий цвинтар за селом Яровиця вздовж Теремнівського тракту (у радянські часи - проспект Перемоги, частина якого нині - Василя Мойсея).

Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: серпень, 11
1809	- єпископ Ян Подгороденський реконсекрував відновлений головний вівтар св. Антонія у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Корці на Рівненщині;
Наступна дата: серпень, 12
1777	- єпископ Криспін Цешковський у Більшівцях на Івано-Франківщині освятив храм Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією ззовні та 7 його вівтарів;
1862	- в Лує (Острогівка) Самарської губернії Росії народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер;
1995	- у головному вівтарі костелу св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині урочисто встановлено чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської XVIII століття;

Згодом на Яровицькому кладовищі збудували дерев'яну цвинтарну каплицю (правда, схематизми Луцько-Житомирської дієцезії її не подають). І лише 1885 року цю каплицю замінили мурованою із мурованими дзвіницею, вхідною цвинтарною брамою з головними та двома бічними воротами. Цей храм вже згадується у схематизмах в складі кафедральної парафії. Кладовище було єдиними міським, на якому ховали католиків, тому наприкінці ХІХст. там вже не вистачало місця. Настоятель кафедральної парафії звернувся до міського управління з проханням про розширення цвинтаря, проте це відбулось лише в складі ІІ Речі Посполитої. Цю частину кладовища назвали «Новим цвинтарем», а колишню «Старим».

У 1933 році за утвореним в 20-ті роки військовим меморіалом на Яровицькому кладовищі у Луцьку була похована засновниця згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок м. Ядвіга Юзефа Кулєша. У 1946 році після закриття радянською владою катедри цвинтарна каплиця стала парафіяльнею святинею для католиків міста та околиць, проте наприкінці 50-х років зачинили і її. 1960 року каплицю спочатку передали міському управлінню аптек, а згодом, коли у другій половині 70-х років колишнє католицьке кладовище повністю зруйнували, створивши на ньому Меморіал вічної слави, - міському похоронному бюро.

Протягом наступних років колишню цвинтарну каплицю у Луцьку кілька разів ремонтували, внаслідок чого первісне її декорування фактично втрачене. Останній ремонт відбувся наприкінці 2023 року (оновили фасад приміщення, замінили покрівлю та дерев’яні конструкції, замінили вікна, зробили нові сходи та пандус, всередині пофарбували стіни та стелю). Нині вона служить будинком панахиди для померлих різних віросповідань.