|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
43005 Луцьк,
проспект Василя Мойсея, 8
Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.
Кафедральний собор Пресвятої Трійці у Луцьку після нищівного руйнування пожежею 5 вересня 1781 року замінили єзуїтським храмом свв. Петра і Павла, який досі є катедрою Луцької дієцезії. На початку XIXст. із кладовища поряд із бернардинським костелом Святого Хреста почали переносити католицькі могили на новий цвинтар за селом Яровиця вздовж Теремнівського тракту (у радянські часи - проспект Перемоги, частина якого нині - Василя Мойсея).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: квітень, 24 | |
| 1827 | - у Луцькій катедрі Кам’янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич рукоположив в архіпастирі о. Михайла Пивницького, майбутнього єпископа Луцько-Житомирського; |
| 1879 | - закладено наріжний камінь під будівництво костелу Матері Божої Утішительки і св. Йосифа Улюбленця у Великому Ходачкові на Тернопільщині; |
| 1900 | - о. Леонард Мочаровськи освятив в якості публічної цвинтарну каплиця бл. Соломії у Білобожниці на Тернопільщині; |
| 2009 | - меморіальну дошку на фасаді Харківської катедри про врятування католиками від голодної смерті вірменських дітей освятив єпископ Мар’ян Бучек; |
| 2013 | - єпископ Леон Малий в костелі св. Катерини у Мостиськах на Львівщині в річницю смерті о. Владислава Зьобера CSsR відкрив та освятив присвячену йому меморіальну дошку; |
| 2022 | - єпископ Едуард Кава освятив Хресну дорогу у храмі Матері Божої Фатімської в Зимній Воді під Львовом; |
| Наступна дата: квітень, 25 | |
| 2011 | - єпископ Ян Собіло освятив у Новомосковську на Дніпропетровщині каплицю св. Адальберта (Войтеха); |
Згодом на Яровицькому кладовищі збудували дерев'яну цвинтарну каплицю (правда, схематизми Луцько-Житомирської дієцезії її не подають). І лише 1885 року цю каплицю замінили мурованою із мурованими дзвіницею, вхідною цвинтарною брамою з головними та двома бічними воротами. Цей храм вже згадується у схематизмах в складі кафедральної парафії. Кладовище було єдиними міським, на якому ховали католиків, тому наприкінці ХІХст. там вже не вистачало місця. Настоятель кафедральної парафії звернувся до міського управління з проханням про розширення цвинтаря, проте це відбулось лише в складі ІІ Речі Посполитої. Цю частину кладовища назвали «Новим цвинтарем», а колишню «Старим».
У 1933 році за утвореним в 20-ті роки військовим меморіалом на Яровицькому кладовищі у Луцьку була похована засновниця згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок м. Ядвіга Юзефа Кулєша. У 1946 році після закриття радянською владою катедри цвинтарна каплиця стала парафіяльнею святинею для католиків міста та околиць, проте наприкінці 50-х років зачинили і її. 1960 року каплицю спочатку передали міському управлінню аптек, а згодом, коли у другій половині 70-х років колишнє католицьке кладовище повністю зруйнували, створивши на ньому Меморіал вічної слави, - міському похоронному бюро.
Протягом наступних років колишню цвинтарну каплицю у Луцьку кілька разів ремонтували, внаслідок чого первісне її декорування фактично втрачене. Останній ремонт відбувся наприкінці 2023 року (оновили фасад приміщення, замінили покрівлю та дерев’яні конструкції, замінили вікна, зробили нові сходи та пандус, всередині пофарбували стіни та стелю). Нині вона служить будинком панахиди для померлих різних віросповідань.
В Луцьку окрім вже згаданих кафедрального собору свв. Петра і Павла та колишнього кафедрального храму Пресвятої Трійці є також колишні семінарійний костел Пресвятого Серця Ісуса і св. Терези від Дитятка Ісуса і гарнізонний костел Матері Божої Королеви Польщі, а раніше були костели бернардинський Воздвиження Святого Хреста і кармелітський св. Іллі, пророка.
Головна сторінка