ŁUCK - Jarowice. Dawna kaplica cmentarna bez wezwania (1885). Wołyński obw., Łucki r-n

43005 Луцьк,
проспект Василя Мойсея, 8

Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.

Яровиця вперше згадується в документі 8 грудня 1322 року, у XVIIIст. стала власністю луцьких тринітаріїв. 1890 року село мало 240 мешканців, у 1910р. увійшло до Луцька.

Кафедральний собор Пресвятої Трійці у Луцьку після нищівного руйнування пожежею 5 вересня 1781 року замінили єзуїтським храмом свв. Петра і Павла, який досі є катедрою Луцької дієцезії. На початку XIXст. із кладовища поряд із бернардинським костелом Святого Хреста почали переносити католицькі могили на новий цвинтар за селом Яровиця вздовж Теремнівського тракту (у радянські часи - проспект Перемоги, частина якого нині - Василя Мойсея).

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: sierpień, 14
1641	- освячено перший дерев'яний костел у Птичі на Рівненщині;
1763	- Львівський архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Бучачі на Тернопільщині; - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував дерев'яний костел Успіння Пресвятї Діви Марії у Трибухівцях на Тернопільщині;
1906	- костел св. Йосифа у Катеринославську консекрував Тираспольський єпископ Йосиф Кесслер;
1950	- в Су-Фоллз (Sioux Falls) у США народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон;
1993	- першим Апостольским адміністратором новоутвореної Апостольської адміністрації Закарпаття архієпископ Антоніо Франко, Апостольський нунцій в Україні; костел св. Мартина з Туру у Мукачеві став головним храмом адміністратури;
1995	- земельну ділянку під спорудження храму св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині;
1999	- єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений костел св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині;
2021	- о. Вісвалдаса Кулбокаса, призначеного Апостольським нунцієм в Україні, у Вільнюсі висвятив на архіпастиря державний секретар Святого Престолу кардинал П'єтро Паролін за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Павла Гончарука;
Następna data: sierpień, 15
1727	- єпископ Стефан Рупневський коронував чудотворний образ Матері Божої в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині;
1756	- єпископ Антоній Воллович освятив наріжний камінь під будівництво храму св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
1777	- єпископ Криспін Цешковський в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині коронував чудотворний образ Матері Божої коронами, які 1775 року освятив Святіший Отець Пій VI;
1815	- призначений Львівським архієпископом-митрополитом о. Андрій Анквіч був консекрований в Оломоуці (Чехія);
1841	- єпископ Франциск Мацкевич консекрував новозбудований храм Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі на Вінничині;
1912	- архієпископ Йосиф Більчевський коронував чудотворну ікону Матері Божої папськими золотими коронами в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині;
1923	- освячено наріжний камінь під будівництво храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині;
1931	- освячено новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині;
1991	- новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Лугинах на Житомирщині освятив єпископ Ян Пурвінський;
1992	- повернений та відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Чорному Острові на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
1996	- колишнього єпископа-помічника Львівського Владислава Бандурського перепоховали у польовій катедрі Війська Польського у Варшаві;
1999	- о. М. Стуньчук освятив земельну ділянку під будівництво костелу Зіслання Святого Духа в смт. Дунаївці на Хмельниччині;
2001	- єпископ Леон Дубравський освятив привезений з Риму наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині;
2005	- єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвін костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній на Івано-Франківщині;
2014	- єпископ Мар'ян Бучек в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині освятив меморіальну таблицю 22 полку підкарпатських уланів, в якому служили також українці; - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Лопатині на Львівщині мощі св. Йоана Павла ІІ;

Згодом на Яровицькому кладовищі збудували дерев'яну цвинтарну каплицю (правда, схематизми Луцько-Житомирської дієцезії її не подають). І лише 1885 року цю каплицю замінили мурованою із мурованими дзвіницею, вхідною цвинтарною брамою з головними та двома бічними воротами. Цей храм вже згадується у схематизмах в складі кафедральної парафії. Кладовище було єдиними міським, на якому ховали католиків, тому наприкінці ХІХст. там вже не вистачало місця. Настоятель кафедральної парафії звернувся до міського управління з проханням про розширення цвинтаря, проте це відбулось лише в складі ІІ Речі Посполитої. Цю частину кладовища назвали «Новим цвинтарем», а колишню «Старим».

У 1933 році за утвореним в 20-ті роки військовим меморіалом на Яровицькому кладовищі у Луцьку була похована засновниця згромадження Сестер Бенедиктинок Місіонерок м. Ядвіга Юзефа Кулєша. У 1946 році після закриття радянською владою катедри цвинтарна каплиця стала парафіяльнею святинею для католиків міста та околиць, проте наприкінці 50-х років зачинили і її. 1960 року каплицю спочатку передали міському управлінню аптек, а згодом, коли у другій половині 70-х років колишнє католицьке кладовище повністю зруйнували, створивши на ньому Меморіал вічної слави, - міському похоронному бюро.

Протягом наступних років колишню цвинтарну каплицю у Луцьку кілька разів ремонтували, внаслідок чого первісне її декорування фактично втрачене. Останній ремонт відбувся наприкінці 2023 року (оновили фасад приміщення, замінили покрівлю та дерев’яні конструкції, замінили вікна, зробили нові сходи та пандус, всередині пофарбували стіни та стелю). Нині вона служить будинком панахиди для померлих різних віросповідань.