ŁUCK - Jarowice. Dawny kościół garnizonowy p.w. Matki Boskiej Królowej Polski (1897 - 1898). Wołyński obw., Łucki r-n

43005 Луцьк,
вул. Стрілецька, 6

Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.

Яровиця вперше згадується в документі 8 грудня 1322 року, у XVIIIст. стала власністю луцьких тринітаріїв. 1890 року село мало 240 мешканців, у 1910р. увійшло до Луцька.

Дозвіл на спорудження православної церкви поруч із казармами бригади полку піхотної дивізії російської армії в Луцьку на Яровиці надали 12 червня 1897 року. І вже 12 лютого 1898 року новозбудований мурований храм було освячено під титулом Покрови Пресвятої Богородиці.

Ważne wydarzenia
w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: lipiec, 20
1819 - єпископ Францішек Мацкевич консекрував новоспоруджений та оснащений костел Пресвятої Трійці у Купині на Хмельниччині;
1928 - о. Стефан Вальчикевич номінований єпископом-помічником Луцьким;
1996 - єпископ Ян Пурвінський освятив новозбудований костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Биківці на Житомирщині;
2011 - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвони храму Святої Родини у Харкові;
2018 - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю італійського архієпископа Ренато Боккардо освятив відновлену цвинтарну каплицю у Ямполі на Львівщині;
Następna data: lipiec, 21
1711 - заклали наріжний камінь мурованого костелу св. Йоана Хрестителя (та монастиря) у Берестечку на Волині;
1760 - номіновано архієпископом-митрополитом Львівським єпископа Вацлава Сераковського;
1789 - храм у Ляхівцях на Хмельниччині консекрував єпископ- помічник Луцький Хризостом Качковський під титулом Пресвятої Трійці;
1823 - у Друхові на теренах парафії св. Каетана у Березневому (Рівненщина) народився майбутній єпископординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький;
1924 - закладено фундамент та вмуровано і освячено наріжний камінь майбутнього костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
2024 - за участю Папського легата кардинала П’єтро Пароліна костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Бердичеві на Житомирщині проголошено малою базилікою;
Źródło zdjęcia: Олександр Котис

В середині 30-х років ХХ століття церкву передали піхотному полку польської армії. Храм, споруджений у псевдоросійському стилі, мали суттєво перебудувати на костел за проектом інженера та архітектора Галензовського, проте до початку ІІ світової війни реконструкцію завершити не вдалось. Костел отримав титул Матері Божої Цариці Польщі. У схематизмах Луцької дієцезії він не подавався, ймовірно, тому, що обслуговувався військовими капеланами та вважався осередком військової парафії (як і гарнізонний храм у Рівному).

Źródło zdjęcia: polona.pl

В радянські часи колишній гарнізонний костел у Луцьку служив військовим клубом та музеєм бойової слави, оскільки знаходився на території дивізії радянської армії. Був частково перебудований і відремонтований. Від 1991 року його намагались отримати віряни Української Автокефальної Православної Церкви. І вже весною 1992 року вони освятили його, за різною інформацією, під відновленим титулом Покрови Пресвятої Богородиці чи з присвятою Олександру Невському. 1993 року церква перейшла до УПЦ Київського патріархату. Від того часу йде поетапне відновлення та часткова перебудова храму. 6 травня 1999 року його переосвятили на Свято-Юріївський. Нині належить Православній Церкві України.

Projekt kościoła Gałęzowskiego.
Źródło zdjęcia: Олександр Котис

В Луцьку є також кафедральний собор свв. Петра і Павла та колишні семінарійний костел Пресвятого Серця Ісуса і св. Терези від Дитятка Ісуса і цвинтарна каплиця, раніше були теж катедра Пресвятої Трійці, костели кармелітський св. Іллі, пророка, бернардинський Воздвиження Святого Хреста і тринітарський св. Михаїла і Навернення св. Павла.

Źródło zdjęcia: Христина Цап
ŚWIATYNI,
KTÓRE MAJĄ TO SAMO:
Lokalizacja: D-ja Łucka, Wołyński obw.; Status: KOŚCIOŁY / Zwyczajne; Przynależność i stan: Prawosławne / Ukraińskie; Wezwanie: MATKI BOŻEJ / Królowej; Wiek: XIX-XXI wieki / XIX wiek / II połowa;
Filmy