|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
43016 Луцьк,
вул. Сенаторки Левчанівської, 4
Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.
Тринітаріїв спровадив до Луцька бездітний Павло Майковський, пожертвувавши їм п'ять сіл біля міста та дуже значну суму грошей. Оселились вони 15 червня 1718 року при переданій їм греко-католицькими владиками занепалій церкві св. Михаїла, яка колись була православною.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: квітень, 24 | |
| 1827 | - у Луцькій катедрі Кам’янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич рукоположив в архіпастирі о. Михайла Пивницького, майбутнього єпископа Луцько-Житомирського; |
| 1879 | - закладено наріжний камінь під будівництво костелу Матері Божої Утішительки і св. Йосифа Улюбленця у Великому Ходачкові на Тернопільщині; |
| 1900 | - о. Леонард Мочаровськи освятив в якості публічної цвинтарну каплиця бл. Соломії у Білобожниці на Тернопільщині; |
| 2009 | - меморіальну дошку на фасаді Харківської катедри про врятування католиками від голодної смерті вірменських дітей освятив єпископ Мар’ян Бучек; |
| 2013 | - єпископ Леон Малий в костелі св. Катерини у Мостиськах на Львівщині в річницю смерті о. Владислава Зьобера CSsR відкрив та освятив присвячену йому меморіальну дошку; |
| 2022 | - єпископ Едуард Кава освятив Хресну дорогу у храмі Матері Божої Фатімської в Зимній Воді під Львовом; |
| Наступна дата: квітень, 25 | |
| 2011 | - єпископ Ян Собіло освятив у Новомосковську на Дніпропетровщині каплицю св. Адальберта (Войтеха); |
Майже відразу ж луцькі тринітарії розпочали будівництво мурованого колегіуму, а 30 червня 1720 року заклали наріжний камінь мурованого костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла. Новоспоруджений храм освятили 11 листопада 1729 року (церкву розібрали), а в червні 1739 року у ньому поховали його фундатора. Ще кілька десятиліть тривали оздоблення та оснащення костелу, після завершення яких його консекрував 1777 року єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький.
Тринітарський храм у Луцьку мав головний мурований вівтар із скульптурою Господа Ісуса Назаретського та скульптурками Матері Божої, св. Павла, св. Йоана Євангеліста і св. Михаїла Архангела. Його освятив 19 липня 1811 року єпископ Луцько-Житомирський Каспер Цецішовський. Містив також десять бічних позолочених багато оздоблених дерев'яних вівтарів, орган. Перед входом до костелу стояла дзвіниця з трьома дзвонами. Царська влада у 40-х роках XIXст. відібрала у тринітаріїв їхні маєтності, а пізніше ліквідувала монастир та зачинила храм, який невдовзі було розібрано на будматеріали для спорудження військового госпіталю в селі Красне, де наприкінці ХХ століття постане каплиця військових інвалідів - майбутній семінарійний костел Пресвятого Серця Ісуса і св. Терези від Дитятка Ісус.
Інші луцькі будівлі тринітаріїв використовувались за різним призначення (як в'язниця, окружний суд тощо). Нині ними послуговується міський військовий гарнізонний госпіталь.
В Луцьку є також кафедральний собор свв. Петра і Павла та колишні семінарійний костел Пресвятого Серця Ісуса і св. Терези від Дитятка Ісуса, гарнізонний костел Матері Божої Королеви Польщі і цвинтарна каплиця, а раніше були колишні катедра Пресвятої Трійці і храми бернардинський Воздвиження Святого Хреста та кармелітський св. Іллі, пророка.
Головна сторінка