|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
43016 Луцьк,
вул. Катедральна, 17
Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.
Перший (дерев'яний) костел Пресвятої Трійці у Луцьку постав у 1425-1427 роках коштом литовського князя Вітовта, який домігся 1427 року перенесення до цього храму єпископської кафедри із Володимира. Проте називати цю святиню «Матір'ю костелів на Русі», як це інколи зустрічається у джерелах, було б явним перебільшенням, бо на той час вже існувало багато католицьких храмів, у тому числі і мурованих, споруджених раніше за луцький, не кажучи вже про його 'старшу сестру' - Львівську архікатедру, яка, як осередок митрополії, мала значно вагоміший вплив на розвиток католицизму на Русі.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| Наступна дата: травень, 14 | |
| 1911 | - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1974 | - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2016 | - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької; |
Наступний (і вже мурований) кафедральний костел Пресвятої Трійці у Луцьку розпочали будувати 1539 року завдяки зусиллям призначеного 1536 року єпископа-ординарія Юрія Фальчевського. 1544 року будівництво катедри, в основному, завершили та урочисто її освятили, проте викінчення, оздоблення та оснащення храму тривало ще довго і після смерті єпископа у 1549 році. Біля святині того ж 1544 року спорудили також будинок курії каноніків, чисельність яких збільшили (вони відтоді зобов'язані були проживати у Луцьку), а пізніше - дзвіницю на чотири дзвони та кафедральний будинок. Упродовж до 1648 року катедра отримала щедрі пожертви від різних осіб, задяки яким не тільки святиня була багато оснащена, але й проводилась освітницька та харитативна діяльність.
У 1648 році катедра у Луцьку була частково зруйнована та пограбована козаками, проте її швидко відновили. 1680 року собор суттєво постраждав від влучання блискавки та був відновлений завдяки єпископу Станіславу Домбському, який займав луцьку кафедру до 1682 року. 17 червня 1724 року Луцьк охопила пожежа, від якої дуже істотно постраждав, зокрема, кафедральний собор. Його не тільки відбудував, але й реконструював своїм коштом єпископ Стефан Рупневський, а також освятив 23 жовтня 1726 року. Костел отримав нове, ще багатше оснащення. Проте наступна велика пожежа у місті 5 вересня 1781 року настільки зруйнувала святиню, що її відновлення стало неможливим, тому її розібрали.
Луцьку кафедру 1787 року перенесли до відбудованого після пожежі 1781 року костелу свв. Петра і Павла єзуїтів, монастир яких було ліквідовано ще у 70-х роках. Цей храм досі є кафедральним собором Луцької дієцезії. У 2021-2023 роках Волинська археологічна експедиція провела дослідження залишків будівель колишнього кафедрального комплексу, в результаті, зокрема, розчистили підземелля (колишню крипту) та знайшли чимало артефактів XVI-XVIII століть.
В Луцьку окрім вже згаданого кафедрального собору свв. Петра і Павла є також колишні семінарійний костел Пресвятого Серця Ісуса і св. Терези від Дитятка Ісуса, гарнізонний костел Матері Божої Королеви Польщі і цвинтарна каплиця, а раніше були костели бернардинський Воздвиження Святого Хреста і кармелітський св. Іллі, пророка.
Головна сторінка