|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
43016 Луцьк,
вул. Катедральна, 17
Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.
Перший (дерев'яний) костел Пресвятої Трійці у Луцьку постав у 1425-1427 роках коштом литовського князя Вітовта, який домігся 1427 року перенесення до цього храму єпископської кафедри із Володимира. Проте називати цю святиню «Матір'ю костелів на Русі», як це інколи зустрічається у джерелах, було б явним перебільшенням, бо на той час вже існувало багато католицьких храмів, у тому числі і мурованих, споруджених раніше за луцький, не кажучи вже про його 'старшу сестру' - Львівську архікатедру, яка, як осередок митрополії, мала значно вагоміший вплив на розвиток католицизму на Русі.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 23 | |
| 1750 | - у Варшаві рукоположений в священники майбутній архієпископ-митрополит Львівський Фердинанд Кіцький; |
| 1991 | - повернений костел св. Валентина в Наварії на Львівщині освячено; |
| 2009 | - єпископ Станіслав Широкорадюк за дорученням єпископа Яна Пурвінського консекрував новозбудований храм Воздвиження Хреста Господнього в Олевську на Житомирщині; |
| 2015 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив грунтовно відремонтований костел Зіслання Святого Духа у Чишках на Львівщині; |
| Наступна дата: травень, 24 | |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував храм Всіх Святих у Стоянцях на Львівщині; |
| 1824 | - номінований на посаду єпископа у Тренті (Триденті) в Італії майбутній митрополит-архієпископ Львівський Франциск Лушин; |
| 1829 | - консекровано новозбудований храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Івано-Фрапнківщині; |
| 1924 | - о.-прелат Казимир Дзюжинський освятив наріжний камінь мурованого костелу св. Марії Магдалини у Вовкові на Львівщині; |
| 1984 | - призначений титулярним єпископом Lambesi та Апостольським адміністратором архідієцезії (Львівської) у Любачеві майбутній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський; |
| 1997 | - рукоположений в священники у Польщі майбутній єпископ-ординарій Київсько-Житомирський Віталій Кривицький; |
| 2008 | - у Львові беатифіковано черницю згромадження Сестер Милосердя с. Марту Вєцку, яка працювала в парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Снятині на Івано-Франківщині медсестрою, жертовно там померла та похована на місцевому кладовищі; |
| 2011 | - єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений храм Пресвятої Діви Марії Допомоги Вірних у Нивній на Житомирщині; |
| 2018 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам’ятний хрест та земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої
Фатімської у Зимній Воді під Львовом; - єпископ Антал Майнек освятив новий дзвін та хрест для невеличкої вежі храму св. Марії Магдалини у Підполоззі на Закарпатті; - архієпископ Мечислав Мокшицький у Судовій Вишні на Львівщині впровадив до костелу Матері Божої Помічниці Вірних мощі св. Йоана Павла ІІ; |
Наступний (і вже мурований) кафедральний костел Пресвятої Трійці у Луцьку розпочали будувати 1539 року завдяки зусиллям призначеного 1536 року єпископа-ординарія Юрія Фальчевського. 1544 року будівництво катедри, в основному, завершили та урочисто її освятили, проте викінчення, оздоблення та оснащення храму тривало ще довго і після смерті єпископа у 1549 році. Біля святині того ж 1544 року спорудили також будинок курії каноніків, чисельність яких збільшили (вони відтоді зобов'язані були проживати у Луцьку), а пізніше - дзвіницю на чотири дзвони та кафедральний будинок. Упродовж до 1648 року катедра отримала щедрі пожертви від різних осіб, задяки яким не тільки святиня була багато оснащена, але й проводилась освітницька та харитативна діяльність.
У 1648 році катедра у Луцьку була частково зруйнована та пограбована козаками, проте її швидко відновили. 1680 року собор суттєво постраждав від влучання блискавки та був відновлений завдяки єпископу Станіславу Домбському, який займав луцьку кафедру до 1682 року. 17 червня 1724 року Луцьк охопила пожежа, від якої дуже істотно постраждав, зокрема, кафедральний собор. Його не тільки відбудував, але й реконструював своїм коштом єпископ Стефан Рупневський, а також освятив 23 жовтня 1726 року. Костел отримав нове, ще багатше оснащення. Проте наступна велика пожежа у місті 5 вересня 1781 року настільки зруйнувала святиню, що її відновлення стало неможливим, тому її розібрали.
Луцьку кафедру 1787 року перенесли до відбудованого після пожежі 1781 року костелу свв. Петра і Павла єзуїтів, монастир яких було ліквідовано ще у 70-х роках. Цей храм досі є кафедральним собором Луцької дієцезії. У 2021-2023 роках Волинська археологічна експедиція провела дослідження залишків будівель колишнього кафедрального комплексу, в результаті, зокрема, розчистили підземелля (колишню крипту) та знайшли чимало артефактів XVI-XVIII століть.
В Луцьку окрім вже згаданого кафедрального собору свв. Петра і Павла є також колишні семінарійний костел Пресвятого Серця Ісуса і св. Терези від Дитятка Ісуса, гарнізонний костел Матері Божої Королеви Польщі і цвинтарна каплиця, а раніше були костели бернардинський Воздвиження Святого Хреста і кармелітський св. Іллі, пророка.
Головна сторінка