|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
43016 Луцьк,
вул. Катедральна, 17
Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.
Перший (дерев'яний) костел Пресвятої Трійці у Луцьку постав у 1425-1427 роках коштом литовського князя Вітовта, який домігся 1427 року перенесення до цього храму єпископської кафедри із Володимира. Проте називати цю святиню «Матір'ю костелів на Русі», як це інколи зустрічається у джерелах, було б явним перебільшенням, бо на той час вже існувало багато католицьких храмів, у тому числі і мурованих, споруджених раніше за луцький, не кажучи вже про його 'старшу сестру' - Львівську архікатедру, яка, як осередок митрополії, мала значно вагоміший вплив на розвиток католицизму на Русі.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 14 | |
| 1641 | - освячено перший дерев'яний костел у Птичі на Рівненщині; |
| 1763 | - Львівський архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії
у Бучачі на Тернопільщині; - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував дерев'яний костел Успіння Пресвятї Діви Марії у Трибухівцях на Тернопільщині; |
| 1906 | - костел св. Йосифа у Катеринославську консекрував Тираспольський єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1950 | - в Су-Фоллз (Sioux Falls) у США народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон; |
| 1993 | - першим Апостольским адміністратором новоутвореної Апостольської адміністрації Закарпаття архієпископ Антоніо Франко, Апостольський нунцій в Україні; костел св. Мартина з Туру у Мукачеві став головним храмом адміністратури; |
| 1995 | - земельну ділянку під спорудження храму св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині; |
| 1999 | - єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений костел св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині; |
| 2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса, призначеного Апостольським нунцієм в Україні, у Вільнюсі висвятив на архіпастиря державний секретар Святого Престолу кардинал П'єтро Паролін за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Павла Гончарука; |
| Наступна дата: серпень, 15 | |
| 1727 | - єпископ Стефан Рупневський коронував чудотворний образ Матері Божої в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині; |
| 1756 | - єпископ Антоній Воллович освятив наріжний камінь під будівництво храму св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 1777 | - єпископ Криспін Цешковський в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині коронував чудотворний образ Матері Божої коронами, які 1775 року освятив Святіший Отець Пій VI; |
| 1815 | - призначений Львівським архієпископом-митрополитом о. Андрій Анквіч був консекрований в Оломоуці (Чехія); |
| 1841 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував новозбудований храм Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі на Вінничині; |
| 1912 | - архієпископ Йосиф Більчевський коронував чудотворну ікону Матері Божої папськими золотими коронами в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині; |
| 1923 | - освячено наріжний камінь під будівництво храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині; |
| 1931 | - освячено новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині; |
| 1991 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Лугинах на Житомирщині освятив єпископ Ян Пурвінський; |
| 1992 | - повернений та відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Чорному Острові на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 1996 | - колишнього єпископа-помічника Львівського Владислава Бандурського перепоховали у польовій катедрі Війська Польського у Варшаві; |
| 1999 | - о. М. Стуньчук освятив земельну ділянку під будівництво костелу Зіслання Святого Духа в смт. Дунаївці на Хмельниччині; |
| 2001 | - єпископ Леон Дубравський освятив привезений з Риму наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині; |
| 2005 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвін костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній на Івано-Франківщині; |
| 2014 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині освятив меморіальну таблицю
22 полку підкарпатських уланів, в якому служили також українці; - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Лопатині на Львівщині мощі св. Йоана Павла ІІ; |
Наступний (і вже мурований) кафедральний костел Пресвятої Трійці у Луцьку розпочали будувати 1539 року завдяки зусиллям призначеного 1536 року єпископа-ординарія Юрія Фальчевського. 1544 року будівництво катедри, в основному, завершили та урочисто її освятили, проте викінчення, оздоблення та оснащення храму тривало ще довго і після смерті єпископа у 1549 році. Біля святині того ж 1544 року спорудили також будинок курії каноніків, чисельність яких збільшили (вони відтоді зобов'язані були проживати у Луцьку), а пізніше - дзвіницю на чотири дзвони та кафедральний будинок. Упродовж до 1648 року катедра отримала щедрі пожертви від різних осіб, задяки яким не тільки святиня була багато оснащена, але й проводилась освітницька та харитативна діяльність.
У 1648 році катедра у Луцьку була частково зруйнована та пограбована козаками, проте її швидко відновили. 1680 року собор суттєво постраждав від влучання блискавки та був відновлений завдяки єпископу Станіславу Домбському, який займав луцьку кафедру до 1682 року. 17 червня 1724 року Луцьк охопила пожежа, від якої дуже істотно постраждав, зокрема, кафедральний собор. Його не тільки відбудував, але й реконструював своїм коштом єпископ Стефан Рупневський, а також освятив 23 жовтня 1726 року. Костел отримав нове, ще багатше оснащення. Проте наступна велика пожежа у місті 5 вересня 1781 року настільки зруйнувала святиню, що її відновлення стало неможливим, тому її розібрали.
Луцьку кафедру 1787 року перенесли до відбудованого після пожежі 1781 року костелу свв. Петра і Павла єзуїтів, монастир яких було ліквідовано ще у 70-х роках. Цей храм досі є кафедральним собором Луцької дієцезії. У 2021-2023 роках Волинська археологічна експедиція провела дослідження залишків будівель колишнього кафедрального комплексу, в результаті, зокрема, розчистили підземелля (колишню крипту) та знайшли чимало артефактів XVI-XVIII століть.
В Луцьку окрім вже згаданого кафедрального собору свв. Петра і Павла є також колишні семінарійний костел Пресвятого Серця Ісуса і св. Терези від Дитятка Ісуса, гарнізонний костел Матері Божої Королеви Польщі і цвинтарна каплиця, а раніше були костели бернардинський Воздвиження Святого Хреста і кармелітський св. Іллі, пророка.
Головна сторінка