|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
43018 Луцьк,
вул. Львівська 1а
Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.
Село Красне, яке нині є житловим районом у Луцьку, згадується вперше у Галицько-Волинському літописі. В середині XIXст. тут постав військовий госпіталь з будматеріалів, отриманих від розбору тринітарського костелу св. Михаїла і Навернення св. Павла.
На початку ХХст. при госпіталі збудували каплицю для військових інвалідів, а в 1922-1923рр. госпіталь став семінарією спочатку Луцько-Житомирської, а пізніше - відновленої Луцької дієцезії, колишню його каплицю стали використовувати як семінарійну під титулом Пресвятого Серця Ісуса.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 08 | |
| 1908 | - теребовельський декан та настоятель о. Станіслав Коженьовський освятив ще не завершений храм Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Глещаві на Тернопільшині; |
| 1998 | - костел св. Архангела Михаїла у Кузьмині на Хмельниччині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| Наступна дата: листопад, 09 | |
| 1834 | - інгрес до Львівської архікатедри митрополита-архієпископа Франциска Лушина; |
| 1924 | - вмуровано наріжний камінь костелу cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині; |
| 1996 | - храм Діви Марії Цариці у Кобелевиці на Закарпатті освятив єпископ Антал Майнек; |
| 1997 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Коростишеві на Житомирщині консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| 2019 | - у Київській співкатедрі консекрований Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті о. Олександр Язловецький, призначений єпископом-помічником Київсько-Житомирським; |
| 2020 | - у крипті Кам'янець-Подільської катедри поряд з єпископом-ординарієм Яном Ольшанським похоронено єпископа-помічника Яна Нємца; |
У 1934 році семінарійну каплицю в Луцьку коштом вірян добудували на костел, який 30 вересня цього ж року освятив єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич під старим титулом з додаванням присвяти канонізованій 1925 року Терезі Лізьєській (Терезі від Дитятка Ісус). Саме від 1934 року схематизми Луцької дієцезії подають цей храм другим пунктом відразу після катедри у складі Луцького деканату, ним опікувався ректор о. Казимир Возницький.
Після ІІ світової війни семінарію, її костел та всю навколишню територію у Луцьку передали в розпорядження військових, причому храм використовувався як складське приміщення. Тут розміщувались аж три військові частини, останню з яких розформували на початку 2000-х років. Суттєво зруйновані будівлю колишньої семінарії та інші споруди передали Волинському національному університету імені Лесі Українки, який планував облаштувати тут студмістечко, потім - гуртожиток, а згодом - лабораторний корпус, проте війна зруйнувала ці плани.
У 1992 році міська влада Луцька передала істотно зруйновану будівлю колишнього семінарійного храму утвореній цього ж року греко-католицькій спільноті. Протягом чотирьох років вони його відремонтували та 28 травня 1995 року освятили як свою церкву Різдва Пресвятої Богородиці, якій після створення 2008 року Луцького екзархату УГКЦ надано статус кафедральної. У 2018 році до неї почали добудовувати великий храм, у серпні 2023 року на ньому встановили останні два куполи.
В Луцьку є також кафедральний собор свв. Петра і Павла та колишні гарнізонний костел Матері Божої Королеви Польщі і цвинтарна каплиця, раніше були теж катедра Пресвятої Трійці, костели кармелітський св. Іллі, пророка, бернардинський Воздвиження Святого Хреста і вже згаданий тринітарський св. Михаїла і Навернення св. Павла.
Головна сторінка