ЛУЦЬК. Колишній костел Воздвиження Святого Хреста (1754 - 1789). Волинська обл., Луцький р-н

43025 Луцьк,
Градний узвіз, 1

Вперше Луцьк згадується у літописі 1085 роком, пізніше - у 1150, 1155, 1255, 1259, 1321 і 1325 роках. 1432 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 липня 1497 року. З 1569 року після Люблінської унії був столицею воєводства. Від 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, - осередком повіту, а з 1921р. - Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року став обласним центром. 1858 року у Луцьку проживало 6362 мешканців, 1897 року - 15604, 1939 року - 38600, нині - понад 220 тисяча осіб.

Костел Святого Хреста у Луцьку на землях православного монастиря св. Василя постав, ймовірно, у XV-XVI століттях. Храм був дерев'яний. На початку 40-х років XVII століття Агнешка Станішевська придбала землю біля цього костелу і подарувала її бернардинам, які на той час прибули в місто та заснували тут монастир. До них також перейшов і костел Святого Хреста. У 1648 році під час нападу на Луцьк козаків костел і монастир були ними пограбовані та розгромлені, причому монастир ще й спалили. Згодом храм відремонтували, але 1696 року він згорів. На його місці збудували новий дерев'яний костел на мурованій основі. Починаючи з 1720 року було споруджено мурований монастир, а 1737 року заклали і новий костел, який у плані мав форму троянди. Проте його проект не сподобався і фундаменти розібрали.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: квітень, 24
1827 - у Луцькій катедрі Кам’янець-Подільський єпископ Франциск Мацкевич рукоположив в архіпастирі о. Михайла Пивницького, майбутнього єпископа Луцько-Житомирського;
1879 - закладено наріжний камінь під будівництво костелу Матері Божої Утішительки і св. Йосифа Улюбленця у Великому Ходачкові на Тернопільщині;
1900 - о. Леонард Мочаровськи освятив в якості публічної цвинтарну каплиця бл. Соломії у Білобожниці на Тернопільщині;
2009 - меморіальну дошку на фасаді Харківської катедри про врятування католиками від голодної смерті вірменських дітей освятив єпископ Мар’ян Бучек;
2013 - єпископ Леон Малий в костелі св. Катерини у Мостиськах на Львівщині в річницю смерті о. Владислава Зьобера CSsR відкрив та освятив присвячену йому меморіальну дошку;
2022 - єпископ Едуард Кава освятив Хресну дорогу у храмі Матері Божої Фатімської в Зимній Воді під Львовом;
Наступна дата: квітень, 25
2011 - єпископ Ян Собіло освятив у Новомосковську на Дніпропетровщині каплицю св. Адальберта (Войтеха);

У 1754 році почалось будівництво мурованого пізньобарокового храму за проектом архітектора-єзуїта Павла Гіжицького коштом Кароля Радзивілла, Станіслава Прушинського та інших, яке завершили 1789 року. Консекрував костел у 1792 році єпископ Каспер Цєшковський. У 1793 році російські війська захопили комплекс і використовували його як військовий склад до 1800 року. У 1850 році костел і монастир постраждали від вогню. 1853 року монатир бернардинів царська влада ліквідувала, ченці покинули місто. Храм продовжував діяти як парафіяльний, проте 1864 року його відібрали, щоб перетворити на православний собор.

До 1875 років велась підготовча робота щодо перебудови храму, нарешті 1875 року затвердили кошторис. А в квітні 1876 року почали перебудову, яку завершили у 1879 році. 24 вересня 1880 року собор був освячений. За Другої Речі Посполитої храм залишився православним, хоча і робились спроби його повернення католикам. У 1941-1944рр. собор належав Українській Автокефальній Православній Церкві, був кафедральним храмом митрополита Полікарпа Сікорського. З 12 серпня 1992 року колишній костел став Свято-Троїцьким кафедральним храмом Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату.

В Луцьку є також кафедральний собор свв. Петра і Павла та колишні семінарійний костел Пресвятого Серця Ісуса і св. Терези від Дитятка Ісуса, гарнізонний костел Матері Божої Королеви Польщі і цвинтарна каплиця, раніше були теж катедра Пресвятої Трійці і кармелітський костел св. Іллі, пророка.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми