SKURCZE. Dawny kościół p.w. Wniebowzięcia (Uspinnya) Najświętszej Maryi Panny i św. Jana Chrzciciela (1803). Wołyński obw., Łucki r-n

45710 Скірче

Село Скірче (Скорче, Скарче, Скурче), за археологічними даними, виникло в першій половині ХІІІ століття, проте у документах вперше згадується 1577 року. За переказами, на кладовищі біля костелу було поховано відому польську письменницю Єву Фелінську - матір св. архієпископа Зиґмунта Щенсного Фелінського. 1925 року у селі проживало 1021 мешканців, з них 817 українців та 204 поляків. Нині його населяє близько півтисячі осіб.

У 1609 році у Скірчему коштом Яна Чарленського постав мурований костел, який освятив 1639 року єпископ Андрій Гембіцький. Наступний і останній мурований римсько- католицький храм у селі було споруджено 1803 року за кошти місцевого власника Станіслава Загурського. Костел консекрував єпископ Ян Підгороденський.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: sierpień, 10
1799	- закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті;
2006	- єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського;
2014	- архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської;
2021	- о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія;
Następna data: sierpień, 11
1809	- єпископ Ян Подгороденський реконсекрував відновлений головний вівтар св. Антонія у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Корці на Рівненщині;

Святиню у 1857 році реставрував її настоятель о. Фортунат Загурський. У 30-х роках минулого століття парафія обіймала три десятка навколишніх сіл, налічувала 1700-1800 вірних та обслуговувались настоятелями о. Станіславом Галецьким та Болеславом Пейкертом. У січні 1944 року костел спалили бойовики УПА, а його настоятеля о. Станіслава Гжесяка вбили. 1957 року частково зруйнований храм було розібрано, а після падіння комуністичного режиму на місці колишнього костелу встановили пам'ятний хрест.