|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
45710 Скірче
Заселене ще із із ХІІІст. Скірче (Скорче, Скарче, Скурче) у документах вперше згадується 1609 року у зв'язку із фундацією костелу. За переказами, на кладовищі біля наступного храму було поховано польську письменницю Єву Фелінську - матір св. архієпископа Зиґмунта Щенсного Фелінського. У 1906р. у селі проживало 921 мешканців, 1925 року - 1021, з них 817 українців та 204 поляків, нині воно має близько півтисячі осіб. До 2020 року входило до Горохівського району.
Перша римсько-католицька святиня (мурована каплиця) постала у Скірчому на території невеликого замку місцевих власників Харленських, ймовірно, наприкінці XVI - на початку XVII століть. 10 квітня 1609 року Ян Харленський підписав фундаційний акт парафії, внесений до Луцьких земельних книг 26 січня 1612 року. Фактично, на покритий черепицею мурований храм з каплицею, захристією та скарбницею було перебудовано замкову каплицю. 1639 року його консекрував під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії, свв. Йоана Богослова і Йоана Хрестителя єпископ Луцький Андрій Гембіцький.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 05 | |
| 1772 | - освятили новоспоруджену каплицю св. Роха у Підкамені на Львівщині; |
| 1790 | - освячено новозбудований костел Святого Хреста у Новому Милятині на Львівщині; |
| 1992 | - костел св. Анни у Самгородку на Вінничині освятив єпископ Ян Ольшанський; |
| 2011 | - освятили фундамент нового костелу св. отця Піо у Діловому на Закарпатті; |
| 2020 | - у Кракові (Польща) помер колишній архієпископ-митрополит Львівський кардинал Мар'ян Яворський, похований в санктуарії в Кальварії
Зебжидовській біля Кракова; - архієпископ Мечислав Мокшицький консекрував відновлений костел св. Людовика у Старій Скваряві на Львівщині; - храм св. Архангела Михаїла у Тиврові на Вінничині проголошено санктуарієм Матері Божої Тиврівської і мучеників за віру; |
| Наступна дата: вересень, 06 | |
| 1642 | - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові; |
| 1904 | - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 1927 | - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині; |
У 1613 році брати Ян та Криштоф Харленські додатково пожертвували село Кроватку на утримання новозбудованого костелу у Скірчому. Храм отримав чотири дерев'яних вівтарі, головний з яких містив образ Діви Марії, на подвір'ї святині стояла мурована дзвіниця. Наприкінці XVIII століття склепіння костелу «сильно тріснуло, особливо над хором, а місцями тріснули навіть стіни». Тому виникла необхідність спорудження нового храму.
У 1800-1803 роках у Скірчому на новому місці коштом чергового місцевого власника Станіслава Загурського було збудовано останній мурований костел із захристією та скарбницею, вкритий гонтом. 1803 року його спочатку освятив луцький архідиякон Йосиф Умінський, а вже після належного оснащення консекрував під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії і св. Йоана Хрестителя 29 червня 1809 року єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський. Святиня мала три муровані вівтарі із образами на полотні, у головному висіли ікони Пресвятої Трійці та під нею - Матері Божої у срібному окладі.
На початку 50-х років XIXст. парафією у Скірчому опікувався настоятель о. Ігнатій Домбровський, а 1857 року костел реставрував черговий настоятель о. Фортунат Фелікс Загурський, який міг належати до родини його фундатора. Принаймні, із другої половини 70-х років XIXст. до 1902 року від майже півтисячі до понад тисячу парафіян обслуговував настоятель о. Леопольд Грабовський. В період із 30-х по 90-і роки існувала каплиця у Ватині. Після о. Грабовського тут до Ісв. війни служили почергово адміністратори оо. Антоній Бжезинський, Конрад Мошковський, Георгій Зволинський та Ксаверій Береза.
Із 1919 року парафія у Скірчому обслуговувалась висвяченим цього ж року молодим священником о. Станіславом Галецьким та наприкінці його служіння в середині 30-х років XX століття нараховувала близько півтори тисячі вірян у трьох десятках навколишніх селах. Пізніше тут служили настоятелями оо. Болеслав Пейкерт, який у вересні 1939 року покинув парафію, та Станіслав Гжесяк, якого у січні 1944 року вбили вояки УПА. Вони також спалили костел. 1957 року частково зруйнований храм розібрали, а після падіння комуністичного режиму на місці колишнього костелу було встановлено пам'ятний хрест. Місцеві жителі час від часу впорядковують цю територію.
Головна сторінка