ПАВЛІВКА (Порицьк). Колишній костел Пресвятої Трійці і св. Архангела Михаїла (175? - 176?). Волинська обл., Володимирський р-н

45342 Павлівка

Перша письмова згадка про Порицьк датується 1405 роком, згадується також у 1407 і 1418-1419 роках. У 1870 році в містечку проживало 583 мешканців, на початку ХХст. - 2369, нинішнє село Павлівка, утворене 1951 року злиттям села Павлівка та вцілілої частини Порицька, має понад вісім сотень осіб. Входило до Іваницького району, а від 2020 року є частиною Володимирського.

Перший (дерев'яний) костел у Порицьку 'Słownik geograficzny Królestwa Polskiego' та схематизми Луцько-Житомирської дієцезії датують 1405 роком. Інколи, помилково прочитавши текст у 'Słowniku', його спорудження приписують Феліксу (Щенсному) Чацькому, який народився 1723 року, а його родина стала власником Порицька лише 1694 року. Черговий дерев'яний храм Пресвятої Трійці постав у 40-х роках XVIIст. коштом Андрія Загоровського, який отримав Порицьк як посаг за дружиною Єленою (із Конєцпольських).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 07
1739 - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині;
1824 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині;
1905 - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський;
1934 - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
2003 - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський;
2013 - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2014 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині;
2025 - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона;
Наступна дата: вересень, 08
1724 - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині;
1824 - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко;
1829 - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський;
1853 - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині;
1860 - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського;
1885 - освячено новозбудований костел Матері Божої Святого Розарію у Молодії на Буковині;
1901 - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський;
1909 - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
1911 - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі;
1930 - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек;
1931 - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
1995 - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій;
2001 - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії);
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2013 - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2014 - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2018 - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
2021 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської;
2022 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині;
Джерело фотознімка: Наполеон Орда

На початку XVIIIст. у Порицьку оселились єзуїти на запрошення Катерини Чацької (із Загоровських) в якості її капеланів, для яких вона виділила значне фінансове забезпечення (вони резидували при парафіяльній святині). 1751 року Михайло і Констанція (із Вєльковських) Чацькі фундували спорудження для єзуїтів костелу і монастиря. Мурований храм збудував у у 50-х - 60-х роках о.-єзуїт Андрій Агорн, він був також автором фресок. 1774 року оздоблений та оснащений костел, який мав п'ять вітарів, консекрував єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький. Після ліквідації Товариства Ісуса святиня стала парафіяльною, оскільки попередня на той час розвалилась від старості. Крипта храму слугувала усипальницею родини Чацьких (1834 року у Порицьку народився майбутній кардинал Володимир Чацький, якого після смерті теж тут перепоховали).

У 1832 році костел у схематизмі згадується під титулом св. Архангела Михаїла, мав тоді каплиці у селах Колона і Мишів. У 50-х роках парафію адміністрував о. Юстин Ходикевич, під керівництвом якого 1856 року храм було відновлено коштом Чацьких. Від 70-х років до 1902 року в парафї служив адміністратор о. Ян Войтковський (костел вже подається з присвятою Пресвятій Трійці і св. Архангелу Михаїлу, каплиця залишилась лише у Мишові, а чисельність вірян зросла від шести сотень до понад тисячі). Від 1904 року до Ісв. війни парафією опікувались почергово кілька інших адміністраторів, причому каплиця у Мишові щезла.

У 1915 році московітські війська пограбували та підпалили костел у Порицьку. Його інтер'єр частково вцілів, зокрема, вдалось врятували головний вівтар із цінною іконою Матері Божої XVII століття. Пограбування храму довершили 1920 року більшовики. Від 1921 року парафію адміністрував о. Станіслав Скулімовський, якого 1925 року замінив настоятель о. Антоній Станішевський. Завдяки зусиллям останнього святиню було відремонтовано та оснащено, а кількість вірян зросла до двох тисяч. Від 1938 року приблизно ті ж дві тисячі парафіян у Порицьку та майже трьох десятках сусідніх населених пунктах перебували під опікою настоятеля о. Фелікса Буяльського.

Костел у Порицьку був частково знищений та підпалений 11 липня 1943 року вояками УПА, тоді лише у ньому загинуло понад півсотні вірян разом із своїм душпастирем о. Болеславом Шавловським, а в самому містечку - ще більше. Ця подія поклала початок масових вбивств українцями поляків , а потім - і поляками українців на теренах Волині, Галичини і на сході Польщі. Близько 1950 року храм повністю розібрали, залишивши від нього лише фундамент та залишки підземелля, на яких пізніше збудували будинок. 11 липня 2003 року у Павлівці за участю кардинала Яворського, єпископів та президентів України і Польщі урочисто освятили пам'ятник трагедії, що відбулась тут 60 років тому.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми