Трохимбрід, який також називався називався Софіївкою, постав наприкінці XVIII - на початку XIX століть. Царська влада дозволила тут селитись євреям,
то ж вони і забезпечили такий приріст населення, що село згодом стало вже невеликим містечком, в якому, зокрема, 1938 року проживало 3 тисячі мешканців (переважно євреїв
за винятком чиновників-поляків). У війну німецькі окупанти створили тут гетто, куди звозили євреїв із сусідніх населених пунктів. 1942 року гетто було
ними ліквідоване, а містечко - спалене. Нині його не існує - лише великий пустир серед лісового масиву.
У 1914 році дерев'яну каплицю на цвинтарі у Трохимброді збудували австрійські військові (в основному - для себе). Коли ж місцевість відійшла до Польщі,
то згодом чисельність місцевих римо-католиків у містечку на навколишніх селах зросла за рахунок польських державних службовців та колоністів, тому вже 1921 року тут
було засновано парафію, а 1926 року коштом родини Радзивілів споруджено дерев'яний костел. У середині 30-х років настоятелем парафії служив о. Венцеслав Маєвський,
який обслуговував окрім Софіївки ще понад півсотні навколишніх сіл.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Вже згадані трагічні події 1942 року призвели до знищення як містечка, так і костелу. Правда, за даними з польських джерел, храм спалили 1 липня 1943 року
бойовики УПА, проте видається малоймовірним, що роком раніше німці спалили все містечко, але спеціально зберегли лише костел.
Strona główna