 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
 |  |  |  |  |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
| | | | |
|---|
4500? Ковель
Існуюче раніше поселення Ковле, яке у польських джерелах згадується із першої половини XIV століття, 24 грудня 1518 року отримало від короля Зигмунда І магдебурзьке право, назву Ковель і статус міста, а 1611 року король Зигмунд III Ваза підтвердив його міські права. У 1794 році Ковель став центром повіту. 1863 року тут проживало 3646 жителів, 1893 року - 15116, 1921 року - 21 тисяча, 1931 року - 27653, нині - понад 67 тисяч осіб. З радянських часів є районним центром.
У середині XVI століття у Ковелі було споруджено перший дерев'яний храм св. Анни. Після його руйнування козаками Богдана Хмельницького костел відбудували 1710 року, а після пожежі 1854 року було збудовано нову дерев'яну святиню, яку знищила радянська влада 1945 року. Фундамент мурованого храму на околиці Ковеля заклали ще 1914 року, проте І світова війна перервала його будівництво.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 13 | |
| 1850 | - у Львівській катедрі ординарій Перемишльський та майбутній Львівський митрополит єпископ Франциск Вежхлейський консекрував о. Лукаша Баранецького, номінованого архієпископом-митрополитом Львівським; |
| 1901 | - інтронізація ординарія Перемишльського єпископа Йосифа Пельчара, майбутнього святого, у Перемишльській катедрі (Польща); |
| 2013 | - єпископи Мар’ян Бучек та Ян Собіло освятили новозбудовані та завершені приміщення першої черги церковного комплексу у Харкові; |
| Наступна дата: січень, 14 | |
| 1722 | - єпископ Станіслав Гозій став ординарієм у Кам'янці-Подільському; |
| 1729 | - в Чарноцині на теренах Гнєзненської архідієцезії (Польща) народився майбутній єпископ Луцький Фелікс Турський; |
| 1850 | - інгрес до Львівськї катедри архієпископа-митрополита Львівського Лукаша Баранецького; |
| 1919 | - у Гутищі Бродському (парафія Пониква) Тернопільського воєводстсва народився майбутній єпископ Ян Ольшанський, ординарій Кам'янець-Подільський; |
У 1922 році міська влада визначила для спорудження костелу центр міста. Проект святині, яка могла вмістити до семи тисяч вірян і мала стати найбільшою в Луцькй дієцезії, виготовив 1924 року архітектор Стефан Шиллер, а будівництво, оздоблення та оснащення храму, що отримав титул святого Станіслава, єпископа та мученика, фактично повністю так і не були завершені. Проте богослужіння в костелі розпочали вже 1935 року. Парафія тоді налічувала майже 15 тисяч вірних та охоплювала понад три десятка сусідніх населених пунктів. Влітку 1944 року святиня суттєво постраждала під час бойових дій. 1945 року її розібрали, а будівельний матеріал використали для ремонту і добудови тюрми по вулиці Шевченка. На місці зруйнованого храму згодом збудували стадіон «Локомотив».
5 грудня 1994 року розпочались будівельні роботи з перенесення в Ковель старовинного дерев'яного костелу Успіння Пресвятої Діви Марії із Вишеньок. Консекрували цей храм під титулом св. Анни 12 жовтня 1996 року.
