|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
45080 Мельниця
Мельниця вважається заснованою 1245 роком, а в Іпатіївському літописі в період з 1247 по 1288 роки згадується аж вісім разів. Тут було давньоукраїнське городище. Із XIV століття - вже містечко, яке значно пізніше стало селом. 1870 року у Мельниці проживало 420 осіб, 1885 року - 768, 1897 року - 2588, 1906 року - 2262, 1929 року - 2400, нині ж - менше шести сотень мешканців.
Перший (дерев'яний) костел у Мельниці збудували 1704 року коштом місцевого власника Людвіка Манецького. 9 жовтня 1705 року цей храм консекрував під титулом св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії єпископ-ординарій Луцький Олександр Виговський. Один із бічних вівтарів святині містив чудотворний образ Матері Божої, який, за легендою, пов'язаний із битвою з турками під Віднем. Невдовзі у Мельниці постала парафія, до якої 1726 року належало чотирнадцять сіл.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: листопад, 10 | |
| 1717 | - храм у Тинній на Хмельниччині консекрував єпископ Стефан Рупневський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії i св. Войцеха; |
| 1850 | - Фердинанд Кан, номінований ординарієм Тираспольським, висвячений на єпископа в Санкт-Петербурзі Могильовським архієпископом Казимиром Дмоховським; |
| 1900 | - єпископ Болеслав Клопотовський консекрував головний вівтар костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії в Городківці на Вінничині; |
| 2002 | - новозбудований храм Пресвятого Серця Господа Ісуса в Аристівці на Вінничині консекрував єпископ Броніслав Бернацький; |
| Наступна дата: листопад, 11 | |
| 1729 | - освячено новоспоруджений тринітарський костел св. Михаїла і Навернення св. Павла у Луцьку; |
| 1863 | - новозбудований храм св. Архангела Михаїла консекрував архієпископ Львівський Франциск Вежхлейський; |
| 1923 | - інгрес до Львівської архікатедри архієпископа-митрополита Львівського Болеслава Твардовського; |
| 1928 | - освячено земельну ділянку під будівництво костелу Матері Божої Остробрамської у Львові; |
| 1992 | - після завершення ремонту освятили костел cвв. Апп. Петра і Павла у Череші на Буковині; |
| 1994 | - відремонтований костел Всіх Святих у Букачівцях на Івано-Франківщині освятив єпископ Маркіян Трофим'як; |
| 2000 | - новозбудований костел св. Ядвіги у Жовтому Броді на Житомирщині консекрував єпископ Ян Пурвінський; |
| 2004 | - отримав єпископське свячення з рук кардинала Джованні Лайоло майбутній Апостольський нунцій в Україні о. Томас Галліксон; |
| 2016 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Антала Майнека і Ніла Лущака освятив перед Мукачівською катедрою скульптуру св. Мартина; |
| 2019 | - о. Микола Лучок призначений єпископом-помічником Мукачівської дієцезії; |
| 2020 | - єпископ Станіслав Широкорадюк відкрив та освятив створений з ініціативи єпископа Броніслава Бернацького пам'ятник знищеному храму св. Климентія в Одесі; |
| 2021 | - в каплиці св. Йосифа в Мукачеві на Закарпатті за участю Апостольського нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса освячено відреставрований орган початку ХІХ століття, привезений з парафії св. Фелікса в Округлій; |
У 1749 році за кошти Юрія Ольшанського та, ймовірно, Грохольських у Мельниці було споруджено мурований костел. Цей храм інколи датують 1802 роком, проте у церковних джерелах така інформація відсутня. До нього перенесли згаданий вище образ Матері Божої. У 50-х роках ХІХ століття парафія, яку обслуговував куратор о. Ян Жирицький, нараховувала до чотирьох сотень вірян та мала каплицю на місцевому кладовищі, а 1863 року до неї належало понад три сотні вірних.
У 1873 році царський уряд відібрав у римо-католиків мельницьку святиню, передавши її православним. 1876 року вони розпочали кардинально її перебудовувати на велетенську церкву, що тривало аж до освячення у 1881 році. Мельницькі католики латинського обряду, яких приєднали до парафії св. Архангела Михаїла у Голобах, стали послуговуватись цвинтарною каплицею.
Під час І світової війни від перебудованого на церкву костелу у Мельниці залишились лише стіни. 1920 року знищений храм повернули римо-католикам, які завдяки коштам місцевого власника Станіслава Чарнецького і вірян розпочали його реконструкцію у первісному стані (схоже, що спочатку він також долучився до відновлення цвинтарної каплиці). 1927 року у Мельниці відновили парафію, а 1929 року завдяки зусиллям настоятеля о. Болеслава Ястшебського завершили відбудову костелу. До нього повернулась чудотворна ікона Матері Божої Мельницької, яка зберігалась в костелі св. Анни у Ковелі.
У 30-х роках парафія у Мельниці обслуговувалась настоятелем о. Раймондом Козічем. Мала вона 1000-1200 вірних, охоплюючи півтори десятки сусідніх сіл. 1943 року останній настоятель о. Вацлав Маєвський загинув від рук бойовиків УПА. Парафіяни-поляки, виїжджаючи до Польщі, забрали зі собою частину костельного майна, у тому числі і чудотворний образ Матері Божої Мельницької.
Зачинений мельницький храм використовувався радянською владою як зерносховище. Нині він перебуває у глибоко зруйнованому стані. На колишньому кладовищі збереглись руїни старої цвинтарної каплиці.
Головна сторінка