|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
45080 Мельниця
Мельниця вважається заснованою 1245 роком, а в Іпатіївському літописі в період з 1247 по 1288 роки згадується аж вісім разів. Тут було давньоукраїнське городище. Із XIV століття - вже містечко, яке значно пізніше стало селом. 1870 року у Мельниці проживало 420 осіб, 1885 року - 768, 1897 року - 2588, 1906 року - 2262, 1929 року - 2400, нині ж - менше шести сотень мешканців.
Перший (дерев'яний) костел у Мельниці збудували 1704 року коштом місцевого власника Людвіка Манецького. 9 жовтня 1705 року цей храм консекрував під титулом св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії єпископ-ординарій Луцький Олександр Виговський. Один із бічних вівтарів святині містив чудотворний образ Матері Божої, який, за легендою, пов'язаний із битвою з турками під Віднем. Невдовзі у Мельниці постала парафія, до якої 1726 року належало чотирнадцять сіл.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: травень, 13 | |
| 1881 | - номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський; |
| 1883 | - отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським; |
| 1989 | - майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
| 2012 | - каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської; |
| 2017 | - о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму; |
| 2018 | - єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині
освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині; |
| Наступна дата: травень, 14 | |
| 1911 | - єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині; |
| 1974 | - у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас; |
| 2016 | - єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи; |
| 2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької; |
У 1749 році за кошти Юрія Ольшанського та, ймовірно, Грохольських у Мельниці було споруджено мурований костел. Цей храм інколи датують 1802 роком, проте у церковних джерелах така інформація відсутня. До нього перенесли згаданий вище образ Матері Божої. У 50-х роках ХІХ століття парафія, яку обслуговував куратор о. Ян Жирицький, нараховувала до чотирьох сотень вірян та мала каплицю на місцевому кладовищі, а 1863 року до неї належало понад три сотні вірних.
У 1873 році царський уряд відібрав у римо-католиків мельницьку святиню, передавши її православним. 1876 року вони розпочали кардинально її перебудовувати на велетенську церкву, що тривало аж до освячення у 1881 році. Мельницькі католики латинського обряду, яких приєднали до парафії св. Архангела Михаїла у Голобах, стали послуговуватись цвинтарною каплицею.
Під час І світової війни від перебудованого на церкву костелу у Мельниці залишились лише стіни. 1920 року знищений храм повернули римо-католикам, які завдяки коштам місцевого власника Станіслава Чарнецького і вірян розпочали його реконструкцію у первісному стані (схоже, що спочатку він також долучився до відновлення цвинтарної каплиці). 1927 року у Мельниці відновили парафію, а 1929 року завдяки зусиллям настоятеля о. Болеслава Ястшебського завершили відбудову костелу. До нього повернулась чудотворна ікона Матері Божої Мельницької, яка зберігалась в костелі св. Анни у Ковелі.
У 30-х роках парафія у Мельниці обслуговувалась настоятелем о. Раймондом Козічем. Мала вона 1000-1200 вірних, охоплюючи півтори десятки сусідніх сіл. 1943 року останній настоятель о. Вацлав Маєвський загинув від рук бойовиків УПА. Парафіяни-поляки, виїжджаючи до Польщі, забрали зі собою частину костельного майна, у тому числі і чудотворний образ Матері Божої Мельницької.
Зачинений мельницький храм використовувався радянською владою як зерносховище. Нині він перебуває у глибоко зруйнованому стані. На колишньому кладовищі збереглись руїни старої цвинтарної каплиці.
Головна сторінка