|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
45080 Мельниця
Мельниця вважається заснованою 1245 роком, а в Іпатіївському літописі в період з 1247 по 1288 роки згадується аж вісім разів. Тут було давньоукраїнське городище. Із XIV століття - вже містечко, яке значно пізніше стало селом. 1870 року у Мельниці проживало 420 осіб, 1885 року - 768, 1897 року - 2588, 1906 року - 2262, 1929 року - 2400, нині ж - менше шести сотень мешканців.
Перший (дерев'яний) костел у Мельниці збудували 1704 року коштом місцевого власника Людвіка Манецького. 9 жовтня 1705 року цей храм консекрував під титулом св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії єпископ-ординарій Луцький Олександр Виговський. Один із бічних вівтарів святині містив чудотворний образ Матері Божої, який, за легендою, пов'язаний із битвою з турками під Віднем. Невдовзі у Мельниці постала парафія, до якої 1726 року належало чотирнадцять сіл.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: lipiec, 16 | |
| 1785 | - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри; |
| 1930 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині консекрував Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич; |
| 1934 | - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині; |
| 1995 | - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині; |
| 2004 | - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію; |
| 2007 | - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії; |
| 2014 | - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії; - освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині; |
| Następna data: lipiec, 17 | |
| 1864 | - висвячений на священника у Перемишльській катедрі єпископом-ординарієм Антонієм Монастирським майбутній єпископ Йосиф Пельчар, майбутній ординарій Перемишльський та святий; |
| 1910 | - освячено костел св. Олексія у Жмеринці на Вінничині; |
| 1965 | - в селі Слобода-Рашково (Молдова) народився майбутній ординарій Київсько-Житомирський архієпископ Петро Мальчук; |
| 1990 | - єпископ Мар'ян Яворський освятив повернений костел Станіслава єп. мч. у Тарноруді на Тернопільщині; |
| 1994 | - єпископ Маркіян Трофим'як освятив костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Долині на Івано-Франківщині після відновлення розпису всередині будівлі; |
| 1999 | - архієпископ Мар'ян Яворський та єпископ Курт Кренн (Санкт-Пельтен) за участю єпископа Маркіяна Трофим'яка консекрували костел бл. Якова Стрепи у Галичі на Івано-Франківщині; |
| 2005 | - архієпископ Мар'ян Яворський у Городку на Львівщині освятив пам'ятну таблицю, встановлену на честь повернення до культу костелу Воздвиження Святого Хреста; |
| 2014 | - єпископ Мар'ян Бучек передав костелу Пресвятої Діви Марії Цариці Розарію у Першотравенську на Житомирщині реліквії св. Шарбеля; |
У 1749 році за кошти Юрія Ольшанського та, ймовірно, Грохольських у Мельниці було споруджено мурований костел. Цей храм інколи датують 1802 роком, проте у церковних джерелах така інформація відсутня. До нього перенесли згаданий вище образ Матері Божої. У 50-х роках ХІХ століття парафія, яку обслуговував куратор о. Ян Жирицький, нараховувала до чотирьох сотень вірян та мала каплицю на місцевому кладовищі, а 1863 року до неї належало понад три сотні вірних.
У 1873 році царський уряд відібрав у римо-католиків мельницьку святиню, передавши її православним. 1876 року вони розпочали кардинально її перебудовувати на велетенську церкву, що тривало аж до освячення у 1881 році. Мельницькі католики латинського обряду, яких приєднали до парафії св. Архангела Михаїла у Голобах, стали послуговуватись цвинтарною каплицею.
Під час І світової війни від перебудованого на церкву костелу у Мельниці залишились лише стіни. 1920 року знищений храм повернули римо-католикам, які завдяки коштам місцевого власника Станіслава Чарнецького і вірян розпочали його реконструкцію у первісному стані (схоже, що спочатку він також долучився до відновлення цвинтарної каплиці). 1927 року у Мельниці відновили парафію, а 1929 року завдяки зусиллям настоятеля о. Болеслава Ястшебського завершили відбудову костелу. До нього повернулась чудотворна ікона Матері Божої Мельницької, яка зберігалась в костелі св. Анни у Ковелі.
У 30-х роках парафія у Мельниці обслуговувалась настоятелем о. Раймондом Козічем. Мала вона 1000-1200 вірних, охоплюючи півтори десятки сусідніх сіл. 1943 року останній настоятель о. Вацлав Маєвський загинув від рук бойовиків УПА. Парафіяни-поляки, виїжджаючи до Польщі, забрали зі собою частину костельного майна, у тому числі і чудотворний образ Матері Божої Мельницької.
Зачинений мельницький храм використовувався радянською владою як зерносховище. Нині він перебуває у глибоко зруйнованому стані. На колишньому кладовищі збереглись руїни старої цвинтарної каплиці.
Strona główna