ТОРЧИН. Костел Воздвиження Всечесного Хреста (1995 - 1998). Волинська обл., Луцький р-н

45612 Торчин,
вул. Незалежності, 3/2,
+380 (332) 791-803

Торчин вперше згадується 1093 роком як значне містечко на острові Застріжжя з дерев'яними укріпленнями навколо, а з Іпатіївського літопису Торчин відомий 1230 роком як значне містечко-фортеця Галицько-Волинського князівства. 1340 року став став волосним центром Луцького повіту. З 1480р. - власність луцьких єпископів (їх літня резиденція). Завдяки клопотанню одного з них (Юрія Фальчевського) 10 липня 1540 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 лютого 1546 року та 2 листопада 1660 року. З 1940р. - селище міського типу. Населення - близько 4600 мешканців.

Перший дерев'яний храм та парафія у Торчині постали у середині XVI століття. Черговий дерев'яний парафіяльний костел Пресвятої Трійці і св. Йоана Хрестителя був спалений 1944 року.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 14
1764 - у Римі рукоположений в священники майбутній єпископ-помічник Луцько-Житомирський Ян Підгороденський;
1776 - помер єпископ-помічник Львівський Самуїл Гловінський;
1825 - єпископ Франциск Мацкевич освятив храм св. Йоана Непомуки в Куні на Вінничині;
1897 - освячено наріжний камінь костелу (каплиці) сс.-шариток в Чорткові на Тернопільщині;
1918 - призначено титулярним єпископом Телміським та єпископом-помічником Львівським о. Болеслава Твардовського;
1906 - освячено новозбудований костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1924 - архієпископ Болеслав Твардовський освятив наріжний камінь костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Теребовлі на Тернопільщині;
1930 - освячено філіальний новозбудований костел у Кремидові на Івано-Франківщині;
1988 - храм під титулом св. Анни у Хмельницькому консекрував єпископ Нюкш з Риги;
1990 - освячено повернений костел Воздвиження Святого Хреста у Городку на Львівщині;
1991 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений храм свв. Миколая та Анни у Рогатині на Івано-Франківщині;
1992 - єпископ Маркіян Трофим'як освятив повернений костел св. Миколая у Коропці на Тернопільщині;
1997 - в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Кам‘янці-Бузькій на Львівщині копію чудотворного образу Розіп'ятого Ісуса із колишнього костелу Святого Хреста у Новому Милятині коронував архієпископ Мар'ян Яворський;
- освячено відремонтований після повернення костел св. Йосифа у Гнівані на Хмельниччині;
1998 - єпископ Луцький Маркіян Трофим’як урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста новозбудований костел у Торчині на Волині;
2005 - відремонтований костел Воздвиження Святого Хреста у Берездівцях на Львівщині проголосили санктуарієм Святого Хреста;
2014 - архієпископ Мечислав Мокшицький подарував костелу св. Флоріана у Шаргороді на Вінничині реліквії св. Йоана Павла ІІ;
2020 - у Берездівцях на Львівщині архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив мощі св. Йоана Павла до костелу Воздвиження Святого Хреста;
Наступна дата: вересень, 15
1896 - новоспоруджений костел св. Йосифа у Миколаєві консекрував єпископ Тираспільский Антон Церр;
1933 - призначено Львівським єпископом-помічником о. Євгенія Базяка;
2007 - кардинал Мар'ян Яворський консекрував новоспоруджений костел св. Йосифа Ремісника у Шегинях на Львівщині;
2012 - архієпископ Петро Мальчук ввів реліквії бл. Папи Йоана Павла ІІ до костелу Воздвиження Хреста Господнього у Фастові на Київщині;
2021 - костел св. Йосифа у Миколаєві проголошено санктуарієм св. Йосифа;

Новий парафіяльний мурований храм спорудили у 1995-1998 роках завдяки зусиллям о. Марека Гмітшука. 14 вересня 1998 року єпископ Луцький Маркіян Трофим’як його урочисто освятив під титулом Воздвиження Всечесного Хреста. Парафію обслуговують дієцезіальні священики.

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.