ВИШНІВКА (Опалин). Колишній костел cв. Антонія Падуанського (1926). Волинська обл., Ковельський р-н

44317 Вишнівка

Місто Опалин заснували 15 червня 1638 року на частині земель відомого із 1400 року села Гуща. У 1648р. та пізніше зазнало суттєвих знищень і 1685 року вже було селом, проте 9 червня 1687 року магдебурзьке право відновили. На початку ХХст. у містечку проживало півтори тисячі мешканців, 1921 року - 1226, нині ж село, перейменоване 1963 року на Вишнівку, нараховує лише сім десятків осіб. Входило до Любомльського району, а від 2020 року є частиною Ковельського.

Дерев'яний костел в Опалині збудували після заснування міста, а 1640 року тут вже була своя, досить непогано забезпечена парафія, проте 1648 року храм та парафіяльний будинок спалили козаки. Місцеві католики знову увійшли до парафії у Грубешові, який нині належить Польщі.

Наприкінці XVIIст. парафію в Опалині було відновлено разом із колишнім її фінансово-майновим забезпеченням, яке навіть збільшили. А на місці зруйнованої святині збудували новий дерев'яний костел з трьома вівтарями (головний Матері Божої Скорботної та бічні Матері Божої і св. Антонія Падуанського) і дерев'яною дзвіницею з двома дзвонами. 1729 року цей храм вперше подається під титулом св. Катерини, мав тоді вже чотири вівтарі - головний св. Катерини та бічні св. Анни, Матері Божої і св. Антонія. А 1743 року було вже 6 вівтарів (додатково св. Петра Апостола і св. Каетана).

В середині XVIIIст. костел в Опалині перебудували, після чого він містив лише 3 вівтарі (головний св. Катерини і бічні св. Антонія і св. Петра), проте не пізніше 1764 року додався вівтар св. Каетана, а в 70-х роках вже був новий парафіяльний будинок. Впродовж кількох десятиліть початку XIXст. було здійснено частковий ремонт занепалої святині, в якій залишилось лише 3 вівтарі - головний св. Катерини і бічні св. Каетана і Матері Божої. Були також дерев'яна дзвіниця з двома дзвонами, огороджений прикостельний цвинтар та ще один, новий на околиці містечка. В середині ХІХст. парафію, що охоплювала понад десяток населених пуктів, обслуговував адміністратор. о. Поссідій Ягєлло, була каплиця у Вульці Грипській (нині - Ростань). 1868 року після Січневого повстання царська влада храм св. Катерини зачинила, потім його повністю розібрали. Місцеві римо-католики увійшли до парафії Пресвятої Трійці у Любомлі.

Парафію в Опалині чисельністю близько півтисячі вірних із старою каплицею у Вульці Грипській відновили 1920 року, проте костел (дерев'яний) збудували лише 1926 року. Постала святиня завдяки Дирекції державних лісів у Луцьку та жертовності місцевих вірян, які не тільки фінансували її будівництво, але й працювати безоплатно при її спорудженні. У схематизмі Луцької дієцезії цей храм вперше під титулом св. Антонія Падуанського згадується на початку 1929 року. Обслуговували нововідновлену парафію, що наприкінці 30-х років охоплювала ще понад десяток сіл (більше шести сотень вірян) адміністратори парафії cв. Андрія Апостола в Островках. Втім, ще навіть 1939 року костелу бракувало оснащення (вівтарів та костельних предметів), не було парпафіяльного будинку та дзвіниці, яку пізніше все-таки добудували (теж із дерева).

У липні 1941 року храм в Опалині суттєво пошкодила німецька артилерія, проте вже у вересні частину знищень вдалось відремонтувати. 11 вересня 1943 року костел спалили вояки УПА, цього ж року була також знищена каплиця у Вульці Грипській. У 60-х роках в Опалині, використавши фрагменти колишньої святині, збудували військові клуб та бібліотеку. Від храму залишився лише дзвін початку XVIII століття, яким спочатку послуговувався місцевий колгосп як пожежним. Потім його використовувала нова церква, доки він не тріснув 2000 року.