НОВИЙ ЗАГОРІВ (Загорівська Волиця). Колишній костел Різдва Пресвятої Діви Марії (178?). Волинська обл., Володимирський р-н

45535 Новий Загорів

Поселення Новий Загорів, яке ще навіть наприкінці ХІХст. називалось також Воля Загорівська, вважається заснованим 1567 року, хоча православний монастир на цих теренах існував, принаймні, від 1492 року, а, можливо, навіть від ХІІІ століття. У 90-х роках ХІХст. тут проживало приблизно дві з половиною сотні мешканців, нині - понад півтисячі осіб. Село входило до Локачинського району, а 2020 року стало частиною Володимирського.

У 60-х - 70-х роках XVI століття коштом місцевих власників Петра Загорівського та його дружини Федори (із Сангушків) було збудовано православну чернечу муровану церкву замість дерев'яної, спорудженої значно раніше. У першому двадцятилітті XVIIIст. (ймовірно, 1719 року) монастир прийняв унію, а в 80-х роках нові власники Чацькі завершили повну перебудову церкви Різдва Богородиці у бароковому стилі. У 1788р. до неї разом із монашими келіями прибудували 'теплий' храм Трьох Святих.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 03
1901 - у Звинячі на Тернопільщині освячено наріжний камінь костелу св. Франциска Ксав'єра;
1781 - в Тейнах поблизу Клагенфурта в Австрії народився майбутній архієпископом-митрополит Львівський Франциск Лушин;
2000 - кардинал Мар'ян Яворський освятив новозбудований храм cв. Варвари у Дубрівці на Львівщині;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив новий парафіяльний будинок при костелі Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2016 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив частково виготовлений необароковий головний вівтар костелу cв. Ап. Варфоломія у Дрогобичі на Львівщині;
Наступна дата: грудень, 04
1902 - освячено новоспоруджений костел cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2009 - архієпископ Мечислав Мокшицький відправив першу Месу у частково спорудженому костелі cв. Варвари у Бориславі на Львівщині;
2016 - єпископ Ян Пурвінський впровадив мощі бл. Владислава Буковинського до костелу cв. Варвари у Бердичеві на Житомирщині;

У 30-х роках ХІХст. (можливо, 1839 року) царська влада передала уніатські церковно-монастирські будівлі православним. Під час І світової війни церква Різдва Богородиці зазнала суттєвих пошкоджень, а чернечі приміщення було майже повністю зруйновано. 11 жовтня 1921 року попри протести православних церкву Різдва Богородиці і частину чернечих будівель отримала новоутворена місцева римсько-католицька парафія (ймовірно, храм Трьох Святих та решта будівель залишились у православних). Відтоді близько півтисячі парафіян обслуговувались адміністратором о. Станіславом Янашеком, під керівництвом якого отриману церкву перебудували на костел Різдва Пресвятої Діви Марії.

Фотознімок: Viacheslav Galievsky

У 1929 році о. Янашека замінив в Новому Загорові настоятель о. Фаустин Зельський. І він опікувався понад чотирма сотнями вірян, що проживали також у дванадцяти сусідніх селах, принаймні, до кінця міжвоєнного періоду. У 1943 році вояки УПА розташувались в Новому Загорові у парафіяльних та монастирських будівлях та 8-11 вересня прийняли нерівний бій із суттєво переважаючими їх силами німецьких окупантів. Внаслідок бомбардування літаками та артилерійського обстрілу сакральний комплекс зазнав істотних руйнувань.

Фотознімок: Шишко Олександр

У зруйнованому стані костел та суміжні будівлі в Новому Загорові перебували весь радянський період. У 1990-1991 роках його передали православним Київського патріархату, які відреставрували колишній храм Трьох Святих та освятили його як церкву Різдва Богородиці, що нині належить ПЦУ. А костел Різдва Пресвятої Діви Марії досі перебуває у стані глибокої руїни.

Фотознімок: Viacheslav Galievsky
ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.