445523 Затурці,
вул. Зелена, 2
Вперше документально Затурці згадуються на початку XVI століття, проте поселення тут існувало набагато раніше. Є згадки також у 1557, 1570 і 1577 роках. В середині 90-х років XIXст. у селі проживало близько 480 мешканців, 1906 року - вже 909, нині село має понад 1900 осіб. До 2020 року входило до Локачинського району.
На початку XVIIст. у Затурцях вже існувала якась дерев'яна каплиця, про яку більше нічого не відомо. На початку 20-х років цього століття місцевий власник Ян Лагодовський, волинський каштелян, запросив у село оо.-августинців та збудував для них тимчасовий дерев'яний костельно-монастирський комплекс. Згідно із фундаційним актом, внесеним до Коронного реєстру 26/28 листопада 1620 року, а до Луцьких земельних книг - 12 січня 1622 року, ченці отримали певну десятину, ренту, різні пільги та кілька земельних ділянок з підданими в Затурцях.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: липень, 15 | |
| 1464 | - архієпископ Григорій Саноцький консекрував костел у Підкамені на Львівщині під титулом Пресвятої Діви Марії, Святого Хреста, свв. Апп. Петра і Павла і Всіх Святих; |
| 1826 | - освячено новоспоруджений костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Умані на Черкащині; |
| 1845 | - освячено земельну ділянку під спорудження костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Сніткові на Вінничині; |
| 1872 | - отримав священничі свячення у Санкт-Петербурзі майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Болеслав Клопотовський; |
| 1901 | - інгрес ординарія Луцько-Житомирського єпископа Кароля Недзялковського до Житомирської катедри; |
| 1906 | - о.-канонік Юзеф Пяскевич освятив новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ворохті на Івано-Франківщині; |
| 1930 | - єпископи Франциск Лісовський та греко-католицький Никита Будка у відновленому костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині очолили урочистість внесення ікони Матері Божої Більшівецької; |
| 2001 | - новоспоруджений храм Матері Божої Святого Скапулярію у Чимбарівці на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| Наступна дата: липень, 16 | |
| 1785 | - інгрес єпископа-ординарія Луцько-Житомирського (Київського) Каспера Цецішовського до Житомирської катедри; |
| 1930 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Колках на Волині освятив Луцький єпископ-помічник Стефан Вальчикевич; |
| 1934 | - освячено новозбудовану каплицю Матері Божої Святого Скапулярію в Ільнику на Львівщині; |
| 1938 | - архієпископ Болеслав Твардовський консекрував новоспоруджений костелу Матері Божої Святого Скапулярію кармелітів босих у Львові на Персенківці; |
| 1995 | - єпископ Ян Ольшанський консекрував новозбудований костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Писарівці на Хмельниччині; |
| 2004 | - костел св. Йосифа у Полупанівці на Тернопільщині став санктуарій Матері Божої Святого Скапулярію; |
| 2007 | - призначено архієпископом-коад’ютором Львівської архідієцезії о. Мечислава Мокшицького, а єпископа Мар’яна Бучека - коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії; |
| 2014 | - Голова Папського Комітету з Міжнародних Євхаристійних Конгресів архієпископ П'єро Маріні освятив каплицю у Львівській курії; - освячено скульптуру Марії Матері Миру, яка встановлена на подвір'ї костелу Матері Божої Святого Скапулярію у Томашполі на Вінничині; |
Після смерті фундатора, яка наступила цього ж, 1620 року Затурці успадкував схильний до конфліктів син Андрій. 1634 року він разом із дворовою челяддю напав на храм і монастир, завдавши шкоди здоров'ю деяким ченцям, проте пізніше помирився з ними і навіть наступного року збільшив фундацію. 16 травня 1637 року Андрій Лагодовський продав Затурці та його околиці волинському мечнику Валер'яну Подгороденському, великому благодійнику августинців, який значно збільшив їх фінансово-матеріальне забезпечення та в 1638-1642 роках своїм коштом збудував мурований костел (угоду на його спорудження між фундатором, пріором о. Августином Бєльським та муляром Точинським підписали 5 вересня 1638 року). У 1642р. в Затурцях постала парафія, а новозбудований та оснащений храм консекрував під титулом Пресвятої Трійці і св. Марії Магдалини 1646 року єпископ-помічник Луцький Миколай Красицький.
Костел в Затурцях містив дев'ять вівтарів: мурований головний мав мальований на дошці образ Матері Божої Утішительки у срібному окладі, який пізніше вважався чудотворним, два бічні були дерев'яними, а решта - розписані на стінах 'al fresco'. Будівництво мурованого монастиря розпочалось 1847 року завдяки 4 тисячам злотих на «мури монастиря», передбачених в заповіті Валерія Подгороденського 25 лютого 1647 року (договір на спорудження підписали 3 квітня цього ж року дружина фундатора, затурцівський пріор і муляр Вікентій). Двоповерхову монастирську будівлю з'єднали з костельною вежею та накрили гонтом. Проте для августинців після смерті їх благодійника, маєтності якого упадкували його родичі, занедбавши свої обов'язки перед ними, та, особливо, козацько-польських війн настали важкі часи, їм довелось покинути село.
У 1797 році парафія у Затурцях налічувала близько 460 вірян у самому селі та ще десятці сусідніх сіл. 1819 року парафіяльний храм було повністю відремонтовано, зокрема, його стіни оновили та знову оштукатурили і пофарбували, а дах покрили новою черепицею. У 1830р. чисельність вірних зменшилась до 330 осіб. 1832 року царська влада ліквідувала монастир августинців, їх майно конфіскувала, проте храм залишився у статусі парафіяльного. В середині XIXст. парафію, яка мала каплиці на місцевому цвинтарі та в Сірничках, адміністрував о.-августинець Джером Вісконт, у другій половині 70-х років понад чотири сотні парафіян обслуговував о. Діонізій Луговський (додалась каплиця у Береську). Принаймні, з кінця 80-х років парафією опікувались душпастирі парафії Пресвятої Трійці i св. Йоана Хрестителя у Торчині (жодна з каплиць вже не згадується).
Лише 1903 року парафія у Затурцях, чисельність якої зросла до понад 1100 вірян, отримала свого адміністратора - о. Костянтина Корженьовського, проте ненадовго, бо вже, принаймні, від 1910 року її обслуговував адміністратор парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Кисилині. Перша світова війна завдала дуже серйозних пошкоджень затурцівському костелу (фактично, його було майже знищено). У 1922 році призначили першого післявоєнного адміністратора - о. Миколая Паславського. 1927 року його замінив настоятель о. Болеслав Стасевич, який коштом вірян, у тому числі родини міцевих власників Липинських, здійснив відновлення святині. Потім парафією, що охоплювала майже два десятки населених пунктів, опікувався, принаймні, до 1943 року останній настоятель о. Граціан Рудницький (її чисельність тоді зросла зі 1200 вірних до понад 1700).
У 1946-1992 роках святиня у Затурцях була зачинена радянською владою (до 1960 року використовувалась як сільський клуб, а потім стала колгоспним складом хімікатів). 1994 року храм частково відремонтували на пожертви з Німеччини, Польщі, Голландії та Великої Британії, а 25 вересня 1994 року його освятив під титулом Пресвятої Трійці єпископ-помічник Львівський Маркіян Трофим'як, майбутній ординарій Луцький. Присутні на урочистості колишні мешканці Затурців із польського Тератина, костел якого містить вже згаданий чудотворний образ Матері Божої Утішительки, вивезений у середині 40-х років до Польщі, подарували затурцівському храму її копію. Суттєво пошкоджену зберіганням у радянські часи хімікатів святиню продовжують ремонтувати досі.
Затурці обслуговують дієцезіальні священники.
Костели і каплиці України