ЛЮБЕШІВ. Костел свв. Кирила та Мефодія / св. Франциска Асизького (1761 - 1786). Волинська обл., Камінь-Каширський р-н

44200 Любешів,
вул. Незалежності, 95

Перша писемна згадка про Любешів від 18 вересня 1484 року. У 1693 році поселення отримало статус містечка. А 18 січня 1940 року було створено Любешівський район у складі Волинської області, центром якого став Любешів. Проживає у ньому майже 5800 мешканців.

У 1756 році родина власників Любешева Чернецьких склала пожертвування на осередок оо.-капуцинів, які прибули 5 травня цього ж року до Любешева. Єпископ Антоній Воллович 15 серпня 1756 року освятив наріжний камінь під будівництво храму і монастиря, яке розпочалось 1761 року. Спорудження припинилось у 1774 році, коли помер фундатор Ян Чернецький, і завершилось аж у 1786 році, коли єпископ Ян Каховський освятив храм під титулом св. Франциска Асизького.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: вересень, 07
1739 - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині;
1824 - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині;
1905 - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський;
1934 - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині;
2003 - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський;
2013 - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2014 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський;
2015 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині;
Наступна дата: вересень, 08
1724 - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині;
1824 - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко;
1829 - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський;
1853 - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині;
1860 - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського;
1901 - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський;
1909 - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині;
1911 - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі;
1930 - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек;
1931 - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині;
1995 - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій;
2001 - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії);
2003 - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2013 - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі;
2014 - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2018 - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині;
2021 - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської;
2022 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині;

У 1817 році любешівський осередок капуцинів згорів, тому капуцини покинули монастир. У 1829 році капуцини повернулись і розпочали відбудову свого костельно-монастирського комплексу. Проте 1832 році царський уряд ліквідував монастир капуцинів у Любешеві, а під час І світової Війни німецькі солдати підірвали південне крило монастиря.

2 січня 1926 року капуцинам повернули рештки давнього осередку в Любешеві, а через два роки було прийнято рішення відбудувати осередок. 30.04.1934р. Папська комісія 'Pro Russia' встановлює в Любешові слов’янсько-візантійську місію в рамках неоунії і довіряє управління нею оо.-капуцинам. 7 вересня цього ж року греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлену святиню св. Франциска Асизького.

Проте з приходом радянської влади у 1939 році капуцини залишили осередок. Святиню було закрито, у ній пізніше облаштували спортивний клуб. 21 квітня 1992 року її повернули римо- католикам. Любешів обслуговують дієцезіальні священники.


Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.