44636 Чарторийськ
Чарторийськ згадується у літописах у 1100 та 1228 роках. Наприкінці ХІХст. у містечку проживало майже 2 тисячі мешканців, 1902 року на залізничній гілці Ковель-Сарни відкрили станцію Чарторийськ, біля якої виникло селище з цією ж назвою, тому містечку Чарторийськ додали приставку Старий. 7 жовтня 2021 року Старий Чарторийськ перейменували на Чарторийськ. У селі проживає понад дві тисячі осіб. Належало до Маневицького району, а тепер - до Камінь-Каширського.
Місцевий власник Андрій Лещинський (кальвіністського віросповідання) 18 грудня 1639 року профінансував у Чарторийську будівництво невеликого дерев'яного храму св. Йосифа в пам'ять про померлу 30 травня дружину Анну (із Корецьких) - католичку. Фундацію святині та парафії затвердив 23 січня 1640 року єпископ Андрій Гембіцький. В лютому цього ж року храм було споруджено, а в ньому постав меморіал Анни.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
---|---|
Bieżąca data: wrzesień, 07 | |
1739 | - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині; |
1824 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині; |
1905 | - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський; |
1934 | - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
2003 | - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський; |
2013 | - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
2014 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський; |
2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині; |
Następna data: wrzesień, 08 | |
1724 | - коронація чудотворної ікони Сокальської Богоматері у бернардинському костелі Матері Божої Умиління у Сокалі на Львівщині; |
1824 | - костел св. Казимира у Кузьмівці (Казимирівці) на Рівненщині консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко; |
1829 | - костел Пресвятої Трійці у Ржищеві на Київщині освятив київський архідиякон о. Павло Петровський; |
1853 | - архієпископ Лука Баранецький консекрував костел св. Миколая у Повітні на Львівщині; |
1860 | - інгрес до Кам'янець-Подільської катедри єпископа-ординарія Антонія Фіалковського; |
1901 | - новоспоруджений та оснащений храм у Криниці (Коростятині) на Тернопільщині консекрував під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії архієпископ Йосиф Вебер, єпископ-помічник Львівський; |
1909 | - освячено черговий костел св. Софії у Підволочиську на Тернопільщині; |
1911 | - помер у Кракові кардинал Ян Пузина, колишній єпископ-помічник Львівський; похований у Краківській катедрі; |
1930 | - новоспоруджений костел св. Антонія Падуанського у Малих Голобах на Волині консекрував єпископ-ординарій Луцький Адольф Шельонжек; |
1931 | - освячено костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині; |
1995 | - храм Різдва Пресвятої Діви Марії у Стрию на Львівщині оголошено санктуарієм Матері Божої Хранительки Людських Надій; |
2001 | - повернену та відремонтовану каплицю у Чорному Лісі на Тернопільщині повторно освятили (під титулом Різдва Пресвятої Діви Марії); |
2003 | - єпископ Станіслав Падевський освятив каплицю Божого Милосердя у костелі Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
2013 | - єпископ Ян Собіло заклав наріжний камінь у стіну костелу Різдва Пресвятої Діви Марії в Бердянську на Запоріжжі; |
2014 | - освячено подаровану благодійником нову Хресну дорогу в костелі Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
2017 | - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив впровадив мощі св. єпископа Йосифа Пельчара до костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині; |
2018 | - єпископ Леон Дубравський реконсекрував костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
2021 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Мацьківцях на Хмельниччині проголошено санктуарієм Божої Матері Фатімської; |
2022 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив відреставровану каплицю Різдва Пресвятої Діви Марії в Глиницях на Львівщині; |
Наступний власник Самуель Лещинський 13 липня 1674 року переніс до Колок парафію разом із її колишнім забезпеченням, а в Чарторийську здійснив нову фундацію для домініканців. Після смерті Самуеля справу фінансування ченців продовжив його син Андрій. Дерев'яний костел згорів 1729 року, проте цього ж року його відбудували (теж із дерева).
Новий (і вже мурований) храм в Чарторийську був споруджений протягом десяти років, починаючи із 1751 року, за проектом о.-єзуїта Павла Гіжицького (можливо, що розпочали його будівництво ще 1717 року, проте з невідомих причин воно зупинилось). 11 липня 1751 року настоятель парафії у Володимирі о. Загорський (за дозволом єпископа Антонія Волловича) освятив новоспоруджений костел під титулом Воздвиження Святого Хреста. Святиня мала 9 вівтарів (три дерев'яних, інші - у вигляді фресок на стінах), головний містив скульптуру Господа Ісуса Розіп'ятого, на прикостельному цвинтарі стояла мурована дзвіниця із двома дзвонами.
На початку 70-х років XVIII століття храм у Чарторийську відремонтували після пожежі. У схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії парафіяльний і домініканський костел Воздвиження Святого Хреста подається останній раз на початок 1832 року. Цього ж року царський уряд ліквідував домініканський монастир, а храм передали православним. Жоден із наступних схематизмів аж до 1921 року його навіть не згадує.
У 1915 році під час І світової війни колишній костел у Чарторийську та суміжні будівлі зазнали суттєвих пошкоджень, руїна храму стояла без даху, вікон і дверей. 1920 року парафію було відновлено під старим титулом св. Йосифа, а її адміністратором призначено душпастиря вже згаданої парафії у Колках о. Франциска Мілевського, якого кожні кілька років замінювали інші адміністратори. Завдяки їх зусиллям та коштам урядовим і місцевих власників до 1930 року завершили часткове впорядкування святині. Зокрема, її покрили шифером та встановили двері і вікна. Від 1937 року парафією, що налічувала лише дві з половиною сотні вірних, хоча до неї належало ще майже два десятки сусідніх сіл, опікувався настоятель о. Іларій Пашек. Була дерев'яна каплиця в Костюхнівці на кладовищі польських легіонерів, які полегли у боях із московітами під час Ісв. війни.
Під час ІІ світової війни костел зазнав чергових пошкоджень, якийсь час був церквою, а потім став зерносховищем. Пізніше стояв пусткою, перетворюючись на руїну. У 90-х роках його передали православним, і нині після ремонту та часткової перебудови він є Хрестовоздвиженською церквою чоловічого монастиря. Досі - Московського патріархату.