44600 Маневичі,
вул. Костельна, 12-Б,
www: parafiamaniewicze.wixsite.com/uk...,
f.b.: parafiamaniewicze
Село Маневичі, поблизу якого наприкінці XIX - на початку XX століть виникло поселення з такою ж назвою (як залізнична станція під час будівництва залізниці Ковель-Сарни), відоме у документах, принаймні, від 1570 року і в 1964 році було перейменоване на Прилісне. Поселення ж Маневичі згодом стало містечком, яке 1940 року отримало статус селища (міського типу) та районного центру (до 2020 року). Проживає тут менше 12 тисяч мешканців.
Першою святинею створеної 25 січня 1923 року парафії Преображення Господнього у Маневичах була перебудована на костел дерев'яна каплиця на кладовищі поблизу залізниці, де поховали солдат австро-угорської та німецької армій І світової війни, а також польських легіонерів. Проте станом на 1931 рік вона нараховувала майже 2600 вірних та стала надто малою для такої великої кількості парафіян.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: жовтень, 08 | |
| 1658 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Комарні на Львівщині консекрував архієпископ Ян Тарновський; |
| 1743 | - єпископ Вацлав Сераковський консекрував костел св. Катерини Олександрійської у Воютичах на Львівщині; |
| 1752 | - храм св. Ап. Матвія у Крукеничах на Львівщині консекрував єпископ А. Пруський; |
| 1753 | - храм св. Катерини Олександрійської у Мишлятичах на Львівщині після часткового ремонту консекрував єпископ Вацлав Сераковський; |
| 1772 | - освячено новозбудовану каплицю св. Яна Непомуцького у Підкамені на Львівщині; |
| 1775 | - єпископська консекрація у Варшаві єпископом Познаньським Анджеєм Млодзєйовським о. Каспера Цецішовського, призначеного єпископом-коад'ютором Київським; |
| 1784 | - єпископ-коад'ютор Київський Каспер Цецішовський прийняв урядування Київською дієцезією, яка згодом стала називатись Луцько-Житомирською; |
| 1789 | - єпископ Адам Красинський консекрував костел Пресвятої Трійці у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині; |
| 1922 | - костел св. Миколая у Бібрці на Львівщині консекрував єпископ Болеслав Твардовський; |
| 2005 | - новоспоруджений та оснащений храм св. Ап. Фоми i Святої Родини у Томашгороді на Рівненщині консекрував єпископ Маркіян Трофим'як; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович освятив дзвони костелу Бога Отця Милосердного у Запоріжжі; |
| 2011 | - єпископ Леон Дубравський урочисто освятив новоспоруджений костел Воздвиження Хреста Господнього у
Крижополі на Вінничині; - єпископ Леон Дубравський освятив фундамент та хрест на вежу храму св. Катерини Олександрійської, cвв. Апп. Петра і Павла у Вапнярці на Вінничині; |
| 2017 | - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Пресвятої Трійці у Затурцях на Волині освятив пам’ятну дошку депутату Сергію Мартиняку, коштом якого проведено зовнішній ремонтн храму; |
| 2021 | - єпископ Броніслав Бернацький та архієпископ Мечислав Мокшицький консекрували костел св. Миколая (санктуарій Матері Божої Салетинської) у Лановичах на Львівщині; |
| Наступна дата: жовтень, 09 | |
| 1705 | - первісний костел св. Йосифа Обручника i Пресвятої Діви Марії у Мельниці на Волині консекрував єпископ Олександр Виговський; |
| 1718 | - єпископ-помічник Львівський Фелікс Шанявський консекрував храм Пресвятої Трійці у Терновиці (Брухналі) на Львівщині; |
| 1774 | - єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький консекрував кармелітський костел св. Іллі, пророка в Луцьку; |
| 1938 | - новоспоруджений костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Литвинові на Тернопільщині освятив архієпископ Болеслав Твардовський; - новозбудований храм Воздвиження Святого Хреста у Новому Селі на Львівщині освятив єпископ Перемишльський Францішек Барда; |
| 2013 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив територію під будівництво другої частини комплексу резиденції єпископа, Курії та парафіяльного будинку у Харкові; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив нові вітражі Ісуса Доброго Пастиря, Пресвятої Діви Марії, св. Йосифа, бл. Целестина, св. Йоана Павла II та св. Фаустини в костелі Божого Милосердя у Львові-Рясному; |
Будівництво нового і вже мурованого храму у Маневичах на пожертвуваній місцевим землевласником вірменського походження Антонієм Бірарем земельній ділянці поряд із цвинтарем розпочалось коштом парафіян 1933 року за нового настоятеля о. Болеслава Ястшембського. 7 жовтня наступного, 1934 року ще недобудований костел освятив під старим титулом Преображення Господнього єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич.
Будівельні та оздолювальні роботи в костелі у Маневичах, а також його оснащення продовжувались до 1937 року. Фасад святині містив латинським напис «Sursum Corda». У 1936-1944 рр. в парафії чисельністю близько трьох тисяч вірян, якими продовжував опікуватись о. Ястшембський, служила спільнота сестер-терезіянок (вони утримували сиротинець і кравецьку школу для дівчат). Парафія мала лище одну каплицю - вже згадану дерев'яну на війському цвинтарі.
у червні 1944 року помер від тифу о. Ястшембський та був похований на цвинтарі у Маневичах, його замінив о. Едмунд Доманський, який опікувався парафією до кінця 1943 року та пізніше виїхав до Польщі. Після II світової війни радянська влада зачинила храм, влаштувавши у ньому склад мінеральної солі, яка протягом 40 років спричинила невідворотні руйнування. Пізніше сіль була висаджена у повітря, зруйнувались склепіння і дах святині.
Першу після багатьох років Святу Меса на сходах суттєво зруйнованого костелу у Маневичах відправив у 1990 році o. Ян Мухарський OFM Cap. Повернули святиню 1992 року, її відбудували та частково відновили. 4 червня 1995 року єпископ Маркіян Трофим'як повторно освятив храм під титулом Святого Духа. Зусиллями о. Людвіка Камілевського було збудовано також парафіяльний будинок. У костелі до цього часу тривають ремонтні роботи. Недавно в ньому освятили нові вітражі, створені за ескізами польського художника середини ХХст. Януша Влодарського, а 13 серпня 2022 року єпископ Віталій Скомаровський освятив пам'ятні таблиці колишнім настоятелям.
Парафію у Маневичах, до якої входять віряни ще кількох сіл, обслуговують дієцезіальні священники.
Костели і каплиці України