Вперше документально Янівка згадується 1577 року, є також згадки у 1583 році та на початку наступного століття. Була містечком, проте, принаймні, на початку ХХст. (за
чисельності мешканців близько 350) вже вважалась селом, яке 1946 року перейменували на Іванівку. Нині тут проживає менше трьох сотень осіб. Село входило до Рожищенського району, а
від 2020 року є частиною Луцького.
Перші (дерев'яні) костел і монастир для бернардинів в Янівці фундував 14 квітня 1629 року власник містечка Миколай Єло-Малінський разом із дружиною Кристиною
(із Вишневецьких), подарувавши ченцям земельні наділи та кошти на спорудження будівель. Бічний вівтар храму містив стародавній образ Матері Божої, який Адам Вишневецький отримав від Димитрія,
що у 1605-1606рр. був московським царем. Проте під час козацько-польської війни бернардинський костельно-монастирський комплекс було зруйновано.
Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: luty, 09
1753
- о. Юзеф Голуховський з Луцька заклав та освятив наріжний камінь костелу св. Йоана Хрестителя у Старокостянтинові на Хмельниччині ;
1926
- піднесено до гідності архієпископа із титулярною столицею Aenus колишнього єпископа-ординарія Кам'янець-Подільської дієцезії Петра Маньковського;
1950
- у Бєжглові (Польща) помер єпископ Адольф Шельонжек, ординарій Луцький, похований у торуньському костелі св. Якова;
1975
- рукоположений в архіпастирі майбутній Апостольський делегат в СРСР і Росії та неофіційний представник
Ватикану в Україні о. Франческо Коласуонно;
За однією інформацією, мурований храм і монастир у Янівці бернардини розпочали будувати ще 1640 року коштом кількох жертводавців, у тому числі Кристини Малінської, проте
бернадинські джерела початком спорудження мурованих культових споруд вважають пізніші роки - вже після закінчення козацько-польських воєн. Можливо, до 1648 року вони було збудовані
лише частково, а потім їх спорудження відновили та завершили. Костел також отримав муровану дзвіницю, яка 1818 року мала два дзвони. Святиню оснастили п'ятьма дерев'яними вівтарями, головний
містив вже згадану і вельми шановану ікону Матері Божої з Дитятком зі старого храму. Останній раз янівський костел подається у схематизмі Луцько-Житомирської дієцезії 1832 року,
проте цього ж року царський уряд ліквідував монастир бернардинів, а його будівлі передали православним.
У 1879 році звели дерев'яні куполи на колишньому янівському костелі, який православні переосвятили на честь свв. Апп. Петра і Павла, та дзвіниці. 1891 року встановили
іконостас і здійснили розпис інтер'єру. Після Ісв. війни було відновлено купол, який 1915 року знищили московітські війська. У мієвоєнний період римо-католики Янівки належали до
парафії Матері Божої Помічниці Вірних у Соколі та своєї святині не мали. Схоже, що колишній костел досі належить православним Московського патріархату.
Strona główna