45113 Сокіл
Давньоукраїнське поселення Сокіл (Сокуль) було засноване не пізніше початку XIII століття, мало оборонні споруди. 1564 року містечко отримало магдебурзьке право, згадується також 1577 року. Наприкінці 80-х років XIXст. тут проживало 777 мешканців, 1906 року - 1453, нині село має майже вісім сотень осіб. До 2020 року входило до Рожищенського району.
Перший дерев'яний костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Соколі постав ще до 1604 року з фундації місцевої власниці Магдалени Якацької, а парафія тут існувала від 1623 року. 10 травня 1639 року її фінансово-матеріальне забезпечення суттєво збільшили чергова землевласниця Олександра Боженець (у шлюбах Загоровська, Єловіцька і Шклінська) та її син Еліаш Єловіцький, що було зареєстровано 12 травня цього ж року у відповідних записах в Луцьку.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 11 | |
| 1938 | - освячено два дзвони костелу св. Мартина в Куровичах на Львівщині; |
| 2004 | - кардинал Мар'ян Яворський освятив Кальварію Матері Божої в парафії св. Миколая у Лановичах на Львівщині; - новозбудовану каплицю Воздвиження Святого Хреста у Дибянках на Львівщині освятив єпископ Мар'ян Бучек; - відновлений костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Старих Петликівцях на Тернопільщині освятив єпископ Леон Малий; |
| 2020 | - кардинала Мар’яна Яворського поховано у крипті каплиці чудотворного образу Матері Божої Кальварійської Марійного санктуарію в Кальварії Зебжидовській біля Кракова у Польщі; |
| 2021 | - архієпископ Мечислав Мокшицький за участю єпископів Броніслава Бернацького та Мар'яна Бучека освятив пам’ятну таблицю кардинала Мар’яна Яворського в каплиці Христа Милосердного Львівської катедри; |
| Наступна дата: вересень, 12 | |
| 1847 | - майбутній єпископ-ординарій Луцько-Житомирський Кирило Любовидзький рукоположений в священники у Вільнюсі (Литва) єпископом-помічником Казимиром Дмоховським; |
| 1867 | - архієпископ Франциск Вежхлейський реконсекрував костел св. Лаврентія у Жовкві на Львівщині; |
| 1926 | - освячено новозбудовану каплицю Серця Ісуса в Гадинківцях на Тернопільщині; |
| 2004 | - костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Турці на Львівщині консекрував кардинал Мар'ян Яворський; |
Втім, пожертви на користь парафії у Соколі продовжувались і далі, зокрема, 9 січня 1726 року від Дмитра Єловіцького (зареєстровано в Луцьких міських книгах вже наступного дня, 10 січня). Через поганий стан старого храму 1784 року розпочали будівництво нової, також дерев'яної святині коштом місцевих настоятеля о. Лукаша Вежбицького та дідича (власника) Ігнатія Єловіцького, який завершив спорудження костелу 1791 року. Вкритий гонтом храм мав дві вежі, захристію і скарбницю. Всередині були три перенесені із попередньої святині дерев'яні вівтарі, головний з яких містив мальований на дошці та коронований образ Успіння Пресвятої Діви Марії у срібному окладі. На костельному подвір'ї встановили дерев'яну дзвіницю з двома дзвонами.
У другій половині 70-х років парафію у Соколі чисельністю приблизно півтисячі вірян з єдиною каплицею у селі Навоз адміністрував о. Томаш Невяровський, пізніше нею опікувались душпастирі парафії Успіння Пресвятої Діви Марії у Вишеньках. Від початку ХХст. тут служили адміністратори оо. Ян Бридицький, Францішек Мілевський, Мар'ян Токажевський, а також знову священники із Вишеньок. Перед Ісв. війною парафія мала понад 1300 вірних, а каплиця у Навозі перестала згадуватись ще у 80-х роках XIX століття.
Сучасний мурований храм у Соколі почали будувати завдяки зусиллям о. Токажевського коштом парафіян 1907 року. 6 червня цього ж року освятили фундамент майбутнього храму, а завершили його спорудження та оснащення у 1909 році освяченням під титулом Богородиці Притулку Християн. Принаймні, із 1920 року він вже подається у схематизмах як храм Пресвятої Діви Марії Помічниці Вірних (у джерелах йому часто помилково приписують титул святих Петра й Павла).
Під час Ісв. війни костел у Соколі зазнав пошкоджень, але був реставрований 1925 року під керівництвом настоятеля парафії Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Клевані о. Володимира Гіноффа. І лише після цього парафія отримала сталого настоятеля о. Сигізмунда Гжегожевського (до того її адміністрували душпастирі інших парафій). Наприкінці служіння о. Гжегожевського, якого 1929 року замінив о. Домінік Кузьмінський, парафія нараховувала понад 1400 вірян, а наприкінці 30-х років за настоятеля о. Константина Тужанського (від 1934 року) - майже дві тисячі у понад трьох десятках населених пунктах.
Під час ІІсв. війни костел у Соколі підпалили місцеві українці-націоналісти, за що навколишні поляки-шовіністи майже повністю спалили поселення та вбили 19 українців. За радянської влади будівля храму використовувалась як зерносховище, а потім стояла пусткою, піддаючись руйнуванню. 1994 року її повернули римо-католикам, які мали намір відновити святиню і навіть взялись споруджувати біля неї дитячий табір, проте цей намір не вдалось реалізувати (ймовірно, через відсутність у селі римо-католиків). І тоді на прохання православного духовенства Київського патріархату єпископ Маркіян Трофим’як передав їм колишній костел. Зараз там поряд будується православний монастир, а в притворі храму облаштовано вівтар, який у листопаді 2016 року освятив на честь апостола Якова, брата Господнього, митрополит Луцький і Волинський Михаїл. Святиня поступово відновлюється.
У 2016 році храм у Соколі отримав копію образу Божої Матері Сніжної, яка колись була у костелі, проте від 1975 року знаходиться у Волинському краєзнавчому музеї.
Костели і каплиці України