45108 Вишеньки
Вперше Вишеньки згадуються у грамоті князя Любарта Гедиміновича 8 грудня 1322 року. 1906 року тут проживало 239 мешканців, нині ж його населення перевищує три сотні осіб. Село входило до Рожищенського району, а від 2020 року є частиною Луцького.
Перший дерев'яний костел у Вишеньках постав 1639 року та був консекрований єпископом Андрієм Гембіцьким. У 1771 році знищений татарами і шведами храм відбудували коштом місцевого власника Станіслава Манецького (він же відновив 27 травня цього ж року фінансово-майнове забезпечення парафії). Після пожежі, яка зруйнувала костел, його частково відбудували 1847 року (причому, на мурованому саме тоді фундаменті), а завершили його спорудження та оснащення, а також реставрацію вцілілих решток колишньої святині у 1858-1859 роках завдяки єпископу Касперу Боровському та вірянам.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: січень, 20 | |
| 1901 | - рукоположений в архіпастирі у Львівській катедрі кардиналом Яном Пузиною з Кракова о. Йосиф Більчевський, майбутній святий, та урочисто введений до архікатедри; |
| 1951 | - у Пучішці (Хорватія) народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович; |
| 1998 | - архієпископ Львівський Мар'ян Яворський надав костелу cвв. Апп. Петра і Павла у Рівному другий титул - Божого Милосердя; |
| 2019 | - оновлений орган в катедрі у Харкові освятив єпископ Станіслав Широкорадюк; |
| Наступна дата: січень, 21 | |
| 1710 | - у Польщі висячений на священника майбутній Луцький єпископ-ординарій Йоахим Пшебендовський; |
| 1774 | - єпископ Ігнатій Оссолінський склав присягу в якості ординарія Київського; |
Храм у Вишеньках часто датують XVIII чи навіть XVII століттям, проте більш реалістичною датою його будівництва видається середина ХІХ століття з врахуванням того, що костел містить окремі елементи XVIII століття, які вдалось врятувати від пожежі та реставрувати. У 70-х роках понад 1300 вірян, що проживали також у навколишніх селах, обслуговував адміністратор о. Казимир Здройковський, а в 80-ті роки близько 1800 вірних перебували під опікою адміністратора о. Кирила Трушковського. Тоді парафія мала каплиці у Рожищі, Словатичі та на кладовищі у Вишеньках. У 90-х роках чисельність парафії перевищила 2300 осіб, адміністрував її о. Антоній Буяльський та щезла згадка про каплицю в Словатичі. Від початку ХХ століття до І світової війни адміністраторами у Вишеньках служили оо. Леопольд Грабовський, Антоній Бужинський, Мар'ян Токажевський, Антоній Ясенас та Юліан Діффенбах, а кількість вірян збільшилась до понад 2700.
У 1920 році із парафії у Вишеньках виокремили нову в Рожищах, тому на початку 1923 року у вишиньківській парафії, яку адміністрував о. Владислав Сєлава, залишилось лише трохи більше восьми сотень вірян. У 1925-1931 роках адміністратором тут служив о. Казимир Тесаревич (1925-1931рр.), кількість вірних в чотирьох десятках парафіяльних сіл збільшилась до майже 1300. Далі вони почергово перебували під опікою настоятелів оо. Станіслава Симона, Вітольда Ковальського, Броніслава Федоровича і Станіслава Домбровського, а їх чисельність майже сягнула 1900.
Після 1945 року храм у Вишеньках використовували як колгоспну молочарню. Початок 90-х років колишній костел зустрів у дуже зруйнованому стані, але, попри це, його, як один із лише трьох вцілілих у Луцькій дієцезії дерев'яних храмів, вирішили перенести в Ковель у якості парафіяльної святині. 5 грудня 1994 року розпочались будівельні роботи під керівництвом ковельських архітекторів Олександра Ключука і Петра Пекарчука. Консекрував перенесений костел під титулом св. Анни 12 жовтня 1996 року єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина).
Костели і каплиці України