|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
44000 Шацьк
Поселення Сачко (Щачко, Шачко, Шечко) вперше згадується у документах у 1407 та 1410 роках, а 1595 року - як містечко (згодом знову стало селом). Наприкінці ХІХст. у ньому проживало близько 2700 мешканців, 1906 року - 2886, 1921 року - 1752, 1935 року - 3352, нині - понад 5200 осіб. Від 17 січня 1940 року Шацьк був райцентром, 13 квітня 1957 року став селищем (міського типу), а від 2020 року входить до Ковельського району.
Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Пресвятої Трійці у Любомлі. 1921 року їх було лише чотири десятки, проте під кінець 20-х років ХХст. чисельність римо-католиків у містечку, яким тоді Шацьк знову вважався, зросла, тому 1927 року вони вирішили збудувати власний невеликий храм та заснували з цією метою комітет спорудження святині на чолі із інженером Людвіком Бейцем, який міг бути автором її проекту.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: вересень, 06 | |
| 1642 | - освячено костел св. Архангела Михаїла у Львові; |
| 1904 | - майбутній архієпископ о. Болеслав Твардовський за частю архієпископа Йосифа Більчевського освятив наріжний камінь храму у Тернополі; |
| 1922 | - єпископ Болеслав Твардовський освятив відбудований заново костел св. Йоана Хрестителя у Куропатниках на Тернопільщині; |
| 1927 | - вмуровано наріжний камінь під будівництво храму Матері Божої Ченстоховської у Білому Потоці на Тернопільщині; |
| 1992 | - єпископ Ян Ольшанський освятив місце будівництва костелу Матері Божої Доброї Поради у Козятині на Вінничині; |
| Наступна дата: вересень, 07 | |
| 1739 | - чудотворний образ Матері Божої урочисто внесли до костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Золотому Потоці на Тернопільщині; |
| 1824 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував перебудований храм св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині; |
| 1905 | - костел cвв. Архангела Михаїла і Софії у Джуринській Слобідці на Тернопільщині консекрував архієпископ Йосиф Більчевський; |
| 1934 | - греко-католицький єпископ Миколай Чарнецький консекрував відновлений костел св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 2003 | - нову каплицю Святого Духа у Вінниці освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2013 | - освятили новий вівтар костелу Різдва Пресвятої Діви Марії у Свидовцях на Закарпатті; |
| 2014 | - костел Різдва Пресвятої Діви Марії у Гайсині на Вінничині освятив єпископ Леон Дубравський; |
| 2015 | - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив пам'ятну таблицю на честь св. Йоана Павла ІІ в костелі св. Станіслава єп. мч. у Кременці на Тернопільщині; |
| 2025 | - кардинал Крешенціо Сепе за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Мар'яна Бучека освятив та вмурував наріжний камінь майбутнього костелу Матері Божої Чудотворного Медальйона; |
Впродовж десяти років шацькому комітету вдалось зібрати достатньо коштів із внесків вірян, щоб 1936 року розпочати будівництво дерев'яного костелу. Цього ж року цей комітет звернувся за фінансовою допомогою до урядових інстанцій, аби повністю завершити спорудження святині та належним чином її спорядити, проте отримав лише незначну суму грошей наступного року, тому решту коштів довелось знову збирати парафіянам. У схематизмі Луцької дієцезії, створеному на початок 1938 року, храм ще не подається, проте вже цього ж року у Шацьку було засновано парафію чисельністю близько шести сотень вірних, яка охопила ще кілька сіл, що раніше входили до парафій у Любомлі та Опалині (нині - Вишнівка).
Новостворену парафію у Шацьку спочатку адміністрував любомльський вікарій о. Броніслав Реронь, і лише 1939 року вона отримала постійного настоятеля - о. Станіслава Жирковського, який раніше теж був вікарієм у Любомлі. Оздоблення та оснащення костелу до ІІ світової війни завершити так і не встигли. 1939 року дієцезіальні інституції підрахували, що для цього потрібно ще кілька тисяч злотих. Храм отримав лише один дерев'яний вівтар із невеликим образом Преображення Господнього та ще кілька костельних предметів.
Проте вже у вересні 1939 року радянською владою храм у Шацьку було зачинено та перетворено на клуб. Наприкінці 1941 року, з початком німецької окупації костел частково відремонтували, але внаслідок завданої йому радянською владою шкоди його так і не змогли пристосувати до богослужінь. 15 листопада 1943 року храм спалили вояки УПА.
Головна сторінка