ШАЦЬК. Колишній костел без титулу (1936 - 1939). Волинська обл., Ковельський р-н

44000 Шацьк

Поселення Сачко (Щачко, Шачко, Шечко) вперше згадується у документах у 1407 та 1410 роках, а 1595 року - як містечко (згодом знову стало селом). Наприкінці ХІХст. у ньому проживало близько 2700 мешканців, 1906 року - 2886, 1921 року - 1752, 1935 року - 3352, нині - понад 5200 осіб. Від 17 січня 1940 року Шацьк був райцентром, 13 квітня 1957 року став селищем (міського типу), а від 2020 року входить до Ковельського району.

Місцеві католики латинського обряду належали до парафії Пресвятої Трійці у Любомлі. 1921 року їх було лише чотири десятки, проте під кінець 20-х років ХХст. чисельність римо-католиків у містечку, яким тоді Шацьк знову вважався, зросла, тому 1927 року вони вирішили збудувати власний невеликий храм та заснували з цією метою комітет спорудження святині на чолі із інженером Людвіком Бейцем, який міг бути автором її проекту.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: червень, 18
1993 - костел Пресвятого Серця Ісуса Христа у Козарівці на Вінничині консекрував єпископ Ян Ольшанський;
2000 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив наріжний камінь майбутнього костелу Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині;
2004 - єпископ Леон Дубравський консекрував храм Матері Божої Неустанної Допомоги в Деребчині на Вінничині;
2005 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Іван Юркович у співслужінні єпископів Антала Майнека та Мілана Шашіка освятив хрест і наріжний камінь на місці будівництва костелу Матері Божої Ангельської в Ужгороді;
2016 - Державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін освятив Архідієцезіальний музей у Львівській курії;
- кардинал П'єтро Паролін освятив земельну ділянку і хрест, а також заклав наріжний камінь під будівництво парафіяльного духовного центру св. Йоана Павла ІІ на південному (сокільницькому) передмісті Львова;
- освячено каплицю та житлові приміщення у новозбудованій частині паллотинського осередку у Києві;
2017 - архієпископ Мечислав Мокшицький освятив і заклав привезений із Франції наріжний камінь костелу св. Терези від Дитяти Ісуса у Львові-Брюховичах;
Наступна дата: червень, 19
2009 - єпископ Мар'ян Бучек освятив невеликий приватний будинок у центрі Горлівки на Донеччині в якості парафіяльної каплиці Пресвятого Серця Ісуса Христа;

Впродовж десяти років шацькому комітету вдалось зібрати достатньо коштів із внесків вірян, щоб 1936 року розпочати будівництво дерев'яного костелу. Цього ж року цей комітет звернувся за фінансовою допомогою до урядових інстанцій, аби повністю завершити спорудження святині та належним чином її спорядити, проте отримав лише незначну суму грошей наступного року, тому решту коштів довелось знову збирати парафіянам. У схематизмі Луцької дієцезії, створеному на початок 1938 року, храм ще не подається, проте вже цього ж року у Шацьку було засновано парафію чисельністю близько шести сотень вірних, яка охопила ще кілька сіл, що раніше входили до парафій у Любомлі та Опалині (нині - Вишнівка).

Новостворену парафію у Шацьку спочатку адміністрував любомльський вікарій о. Броніслав Реронь, і лише 1939 року вона отримала постійного настоятеля - о. Станіслава Жирковського, який раніше теж був вікарієм у Любомлі. Оздоблення та оснащення костелу до ІІ світової війни завершити так і не встигли. 1939 року дієцезіальні інституції підрахували, що для цього потрібно ще кілька тисяч злотих. Храм отримав лише один дерев'яний вівтар із невеликим образом Преображення Господнього та ще кілька костельних предметів.

Проте вже у вересні 1939 року радянською владою храм у Шацьку було зачинено та перетворено на клуб. Наприкінці 1941 року, з початком німецької окупації костел частково відремонтували, але внаслідок завданої йому радянською владою шкоди його так і не змогли пристосувати до богослужінь. 15 листопада 1943 року храм спалили вояки УПА.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми