Перші письмові згадки про Луків (тоді - село Лукове) датуються 1510, 1537 і 1551 роками. У 1557р. поселення отримало магдебурзьке право.
За прізвищем власника Мацейовського було перейменоване на Мацеїв і під цією назвою містечко згадується вже 1564 року. У 1838 році тут проживало
майже 2000, 1860 року - 1879, на початку ХХст. - понад 2800, 1921 року - 2977, нині - менше 3000 осіб. У 1940р. Мацеїв став селищем (міського типу)
та райцентром району, а 1946 року його перейменували на Луків, який у 1959р. увійщов до Турійського району, а 2020 року - до Ковельського.
У 1814 році на цвинтарі парафії свв. Станіслава єп. мч. і Анни у Мацеєві збудували муровану каплицю коштом Теклі Скоморовської (з Балабанів) після смерті її
мужа Франциска. Ця святиня згадується, принаймні, від 1849 року аж до ліквідації мацеївської парафії у 1870 році. 1864 року була довжиною лише 20 ліктів, мала купол, покритий бляхою, та
єдиний вівтар із образом Святої Родини.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
- в Лує (Острогівка) Самарської губернії Росії народився майбутній єпископ-ординарій Тираспольський Йосиф Кесслер;
1995
- у головному вівтарі костелу св. Йосифа у Чечельнику на Вінничині урочисто встановлено чудотворний образ Матері Божої Ченстоховської XVIII століття;
У 1909 році на мацеївському парафіяльному цвинтарі постала в неоготичному стилі інша каплиця, вимурована ковельським майстром Яном (?) Лісаком. Вона згадується як громадська у всіх міжвоєнних
схематизмах Луцько-Житомирської та Луцької дієцезій (правда, від 1932 року її, швидше за все, помилково ототожнюють із попередньою каплицею).
Нині колишня цвинтарна каплиця у Мацеєві перебуває у зруйнованому стані, без даху.
Головна сторінка