ЛУКІВ (Мацеїв, Лукове). Колишня каплиця Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії {сс.-непорочниць} (1902). Волинська обл., Ковельський р-н

44810 Луків,
вул. Грушевського

Перші письмові згадки про Луків (тоді - село Лукове) датуються 1510, 1537 і 1551 роками. У 1557р. поселення отримало магдебурзьке право. За прізвищем власника Мацейовського було перейменоване на Мацеїв і під цією назвою містечко згадується вже 1564 року. У 1838 році тут проживало майже 2000, 1860 року - 1879, на початку ХХст. - понад 2800, 1921 року - 2977, нині - менше 3000 осіб. У 1940р. Мацеїв став селищем (міського типу) та райцентром району, а 1946 року його перейменували на Луків, який у 1959р. увійщов до Турійського району, а 2020 року - до Ковельського.

У 1870 році царська влада зачинила костел свв. Станіслава єп. мч. і Анни у Мацеєві, передавши його православним, а в 1886-1891 роках місцевому власнику Франциску Мйончинському довелось продати свій маєток разом із палацом православному монастирю для православної духовної семінарії, яка після адаптації будівель запрацювала вже 1894 року (приблизно тоді ж було знищено каплицю-усипальницю Мйончинський в парку).

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 10
1769 - у Варшаві з рук єпископа Антоніна Пжедвоєвського отримав священичі свячення митрополит-архієпископ Львівський Каетан Кіцький;
2000 - архієпископ Мар'ян Яворський освятив відремонтований орган в костелі Христа Царя в Івано-Франківську;
2016 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Гуджеротті урочисто освятив новоспоруджену каплицю св. Йосифа Ремісника в Улянівці на Житомирщині;
2017 - єпископ Антал Майнек освятив земельну ділянку та фундамент під храм храм св. Кінги в Берегові-Ардові на Закарпатті;
2019 - о. Микола Лучок, номінований єпископом-помічником Мукачівським, висвячений на єпископа у катедрі в Мукачеві Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті;
Наступна дата: грудень, 11
1938 - освячено каплицю Матері Божої Цариці Польщі у Ренові на Тернопільщині;
2010 - каплицю св. Йосифа у Шостці на Сумщині освятив єпископ Мар'ян Бучек;

Через кілька років до колишнього палацу Мйончинських у Мацеєві добудували будинок священників (так званий 'dom popów'). У ньому облаштували семінарійну каплицю та освятили її 25 листопада 1902 року. Семінарія у містечку функціонувала до І світової війни. У 1915-1919 роках вона перебувала в евакуації, потім православні безрезультатно намагались повернути колишні семінарійні будівлі, які вже використовувались як дитячий заклад сестер-непорочниць.

У 1919 році черниці згромадження Сестер Непророчного Зачаття Пресвятої Діви Марії із Шиманова під Варшавою створили тимчасовий сиротинець у Ковелі, проте ця локація була надто малою навіть для нього, а сестри прагнули заснувати ще й школу та інтернат. Тому цей сиротинець вони перенесли до колишніх семінарійних будівель у Мацеєві, які стали державною власністю та були передані непорочницям на термін 99 років. Після часткового ремонту вже 31 жовтня того ж 1919 року сюди привезли чотири десятки дітей із Ковеля, а 4 листопада було освячено тимчасову каплицю в одному із залів колишнього палацу. Отримала вона один дерев'яний вівтар із образом Матері Божої Непорочної.

Проте у 1920 році під час більшовицького наступу сестри разом із дітьми виїхали із Мацеєва. Повернувшись через кілька місяців, змушені були знову відновлювати понищені московітами будівлі. Облаштували також колишню семінарійну каплицю та 4 листопада цього ж, 1920 року її освятили. Окрім перенесеного із тимчасової каплиці вівтаря вона отримала скульптуру Матері Божої Непорочної та інші елементи оснащення. У 1926р. урядовим коштом відбувся грунтовний ремонт святині. Відновлену каплицю повторно освятили 8 грудня 1927 року, у свято Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Чергові ремонтні роботи в каплиці провели у 1937-1938 роках. Від початку капеланство у закладі здійснював місцевий настоятель о. Густав Єловицький, якого 1927 року замінив о. Адам Жулкевський. Від 1937 року тут служили оо. Казимир-Йосиф Чурко та Чеслав Потоцький.

Джерело фотознімка: Nataliya Shestakova

Окрім сиротинця сс.-непорочниці опікувались у своєму закладі в Мацеєві також школою-інтернатом і вчительською семінарією, після закриття якої у 1932 році заснували тут 1935 року жіночу гімназію. У міжвоєнні роки чернечий заклад обслуговувало близько 40 сестер, працювали світські вчителі, у тому числі вчитель української мови, яку тоді називали руською (саме українці і були справжнім народом Русі на відміну від московітів, що вкрали у XVIIIст. цю етнічну назву). У 1939р. у школі навчалось 104 дівчат із католицьких родин та 186 із родин православних. Проте восени цього року радянська влада заклад зачинила, черниці його покинули. Під час німецької окупації більшу частину закладу використовували окупанти, а в меншу повернулись сестри, але 1943 року виїхали остаточно.

Джерело фотознімка: lutsk.rayon.in.ua

У радянські часи колишній заклад сестер-непорочниць у Мацеєві, у тому числі будинок, в якому була каплиця, став туберкульозною лікарнею. Схоже, що останнім часом весь колишній чернечий комплекс пустує, очікуючи на нових господарів.

Джерело фотознімка: ukrainaincognita.com
СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Фільми