|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
44810 Луків,
вул. Залізнична, 20
Перші письмові згадки про Луків (тоді - село Лукове) датуються 1510, 1537 і 1551 роками. У 1557р. поселення отримало магдебурзьке право. За прізвищем власника Мацейовського було перейменоване на Мацеїв і під цією назвою містечко згадується вже 1564 року. У 1838 році тут проживало майже 2000, 1860 року - 1879, на початку ХХст. - понад 2800, 1921 року - 2977, нині - менше 3000 осіб. У 1940р. Мацеїв став селищем (міського типу) та райцентром району, а 1946 року його перейменували на Луків, який у 1959р. увійщов до Турійського району, а 2020 року - до Ковельського.
Римо-католики Лукова, які належали до парафії у Перевалах, отримали власну парафію через рік після заснування міста. Її та перший (дерев'яний) костел фундував місцевий власник Станіслав Мацейовський 26 серпня 1558 року. Храм 1595 року консекрував під титулом свв. Анни і Станіслава єп. мч. єпископ Холмський Станіслав Гомолинський (після того, як деякий час святиня належала протестантам).
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: серпень, 14 | |
| 1641 | - освячено перший дерев'яний костел у Птичі на Рівненщині; |
| 1763 | - Львівський архієпископ Вацлав Сераковський консекрував костел Успіння Пресвятої Діви Марії
у Бучачі на Тернопільщині; - архієпископ Вацлав Сераковський консекрував дерев'яний костел Успіння Пресвятї Діви Марії у Трибухівцях на Тернопільщині; |
| 1906 | - костел св. Йосифа у Катеринославську консекрував Тираспольський єпископ Йосиф Кесслер; |
| 1950 | - в Су-Фоллз (Sioux Falls) у США народився майбутній Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Галліксон; |
| 1993 | - першим Апостольским адміністратором новоутвореної Апостольської адміністрації Закарпаття архієпископ Антоніо Франко, Апостольський нунцій в Україні; костел св. Мартина з Туру у Мукачеві став головним храмом адміністратури; |
| 1995 | - земельну ділянку під спорудження храму св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині; |
| 1999 | - єпископ Ян Пурвінський консекрував новоспоруджений костел св. Максиміліана Кольбе в Торчині на Житомирщині; |
| 2021 | - о. Вісвалдаса Кулбокаса, призначеного Апостольським нунцієм в Україні, у Вільнюсі висвятив на архіпастиря державний секретар Святого Престолу кардинал П'єтро Паролін за участю архієпископа Мечислава Мокшицького та єпископа Павла Гончарука; |
| Наступна дата: серпень, 15 | |
| 1727 | - єпископ Стефан Рупневський коронував чудотворний образ Матері Божої в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Підкамені на Львівщині; |
| 1756 | - єпископ Антоній Воллович освятив наріжний камінь під будівництво храму св. Франциска Асизького у Любешові на Волині; |
| 1777 | - єпископ Криспін Цешковський в костелі Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією у Більшівцях на Івано-Франківщині коронував чудотворний образ Матері Божої коронами, які 1775 року освятив Святіший Отець Пій VI; |
| 1815 | - призначений Львівським архієпископом-митрополитом о. Андрій Анквіч був консекрований в Оломоуці (Чехія); |
| 1841 | - єпископ Франциск Мацкевич консекрував новозбудований храм Матері Божої з Гори Кармель у Томашполі на Вінничині; |
| 1912 | - архієпископ Йосиф Більчевський коронував чудотворну ікону Матері Божої папськими золотими коронами в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Кохавині на Львівщині; |
| 1923 | - освячено наріжний камінь під будівництво храму Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині; |
| 1931 | - освячено новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Ридодубах на Тернопільщині; |
| 1991 | - новозбудований костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Лугинах на Житомирщині освятив єпископ Ян Пурвінський; |
| 1992 | - повернений та відновлений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Чорному Острові на Хмельниччині консекрував єпископ Ян Ольшанський; |
| 1996 | - колишнього єпископа-помічника Львівського Владислава Бандурського перепоховали у польовій катедрі Війська Польського у Варшаві; |
| 1999 | - о. М. Стуньчук освятив земельну ділянку під будівництво костелу Зіслання Святого Духа в смт. Дунаївці на Хмельниччині; |
| 2001 | - єпископ Леон Дубравський освятив привезений з Риму наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Кривому Розі на Дніпропетровщині; |
| 2005 | - єпископ Мар'ян Бучек освятив дзвін костелу Успіння Пресвятої Діви Марії у Надвірній на Івано-Франківщині; |
| 2014 | - єпископ Мар'ян Бучек в костелі Воздвиження Хреста Господнього у Бродах на Львівщині освятив меморіальну таблицю
22 полку підкарпатських уланів, в якому служили також українці; - архієпископ Мечислав Мокшицький передав костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у Лопатині на Львівщині мощі св. Йоана Павла ІІ; |
У 1604 році костел в Мацеєві мав головний вівтар Христа Розіп'ятого і два бічні, пізніше збудували дзвіницю та огороджено прикостельний цвинтар. 1619 року єпископ Віленський Олександр Сапєга (родич нових власників містечка) освятив два дзвони. Перед будівництвом нового храму впорядкували та підтвердили фундаційні акти: 1615 року вже згаданий Станіслава Мацейовського та 1627 року Ганни Сапєги (з Вишневецьких) від 8 березня 1596 року. Того ж 1627 року розібрали стару дерев'яну святиню.
Новий (мурований) костел у Мацеєві почали будувати відразу ж після того, як розібрали старий (дерев'яний), тобто 1627 року, а завершили (в основному) його спорудження вже 1629 року. Мав він тоді, принаймні, головний вівтар та один бічний, потрібно було ще збудувати дзвіницю та огорожу навколо цвинтаря. Цей храм 1632 року консекрував єпископ Холмський Ремігій Конєцпольський. В часи військових лихоліть третьої чверті XVIIст. святиня зазнала пошкоджень, які ліквідували після 1672 року. Тоді її головний вівтар містив образ св. Анни, а два бічних - ікони Матері Божої з Дитятком і св. Антонія Падуанського та Святого Хреста. Всі вівтарі консекрував 18 листопада 1682 року єпископ Холмський Станіслав Сьвєнціцький.
У 1706 році костел у Мацеєві пошкодили та пограбували шведські війська (правда, найцінніші предмети з нього вивіз до Ченстохови тодішній власник містечка Атаназій Мйончинський). Храм невдовзі відновили. 1714 року згадуються сім вівтарів святині, відновлених та виготовлених коштом Мйончинського, у тому числі вівтар св. Атаназія, орган, мурована дзвіниця-брама із двома дзвонами (теж фундована Мйончинським). 4 жовтня 1715 року єпископ Холмський Кшиштоф Шембек освятив вівтарі св. Антонія і св. Атаназія. У 1719 році коштом Мончинського завершено монтаж нового органу та покриття костелу бляхою. Реконсекрація відновленого храму відбулась 1720 року.
У 1723 році до святині у Мацеєві з фундації Атаназія Мйончинського добудували каплицю, в крипті якої того ж року і поховали фундатора. 1726 року ця каплиця ще не була повністю завершена, але вже містила вівтар св. Йосифа з Дитятком. 1751 року занотовано суттєво збагачене оснащення костелу та мурований парафіяльний будинок. У 1763 році симетрично до каплиці св. Йосифа добудували коштом Петра Мйончинського каплицю св. Петра, яку 29 січня наступного року освятив єпископ Холмський Валентин Венжик. 1773 року вона вже містила більший вівтар св. Петра та менші св. Тадея і св. Варвари.
У перщій чверті ХІХст. храм у Мацеєві був відремонтований. В 50-х роках парафію обслуговував настоятель о. Ян Пшегаліньський. Мала вона тоді муровану каплицю в Городньому, а в самому містечку - муровану 1753 року каплицю-усипальницю Мйончинських в палацовому парку та цвинтарну каплицю. На теренах парафії був також збудований на початку XVIIIст. мурований шпитальний костел св. Архангела Михаїла. Після Січневого повстання 1863-1864рр. парафіяльний храм царська влада зачинила та 1870 року передала православним, які з часом перебудували його на церкву Успіння Пресвятої Богородиці. Римо-католики Мацеєва та навколишніх сіл знову перейшли до парафії у Перевалах.
У 1920 році колишній костел у Мацеєві повернули католикам латинського обряду та відновили парафію. Її першим настоятелем та душпастирем восьми сотень парафіян став о. Густав Єловицький, якого через кілька років замінив адміністратор (потім - настоятель) о. Ян Новак. Відтоді до парафії у Мацеєві належали цвинтарна каплиця (замість старої) та каплиця сс.-непорочниць. Потім парафію обслуговували настоятелі оо. Станіслав Будрис, Гаспар Волборський та Франциск Мілевський. Наприкінці 30-х років парафія нараховувала понад 1300 вірних у майже у чотирьох десятках населених пунктах. Під час ІІсвю війни храм мацеївський храм було пошкоджено, а потім радянська влада використовувала його як зерносховище. Згодом колишня святиня піддалась суттєвій руйнації.
У 2007 році колишньій римсько-католицький храм в Мацеєві отримали православні Київського партіархату, які після часткового ремонту освятили його 7 серпня 2008 року як церкву св. Анни (нині належить ПЦУ). Схоже, що станом на 2025 рік святиня відремонтована ззовні майже повністю. Нечисленні місцеві римо-католики облаштували каплицю у помешканні одного із вірних (за непідтвердженою інформацією, вони також послуговуються частиною колишнього костелу). Душпастирство здійснюють священники з інших парафій.
Головна сторінка