PRZEWAŁY. Dawny kościół p.w. Wniebowzięcia (Uspinnya) Najświętszej Maryi Panny (1734). Wołyński obw., Kowelski r-n

44812 Перевали

Вперше у документах Перевали згадуються у 1432 та 1445 роках. У 1460-1780 роках поселення вважалось містом (у 1531 році отримало магдебурзьке право). На початку ХХст. тут проживало понад чотири сотні мешканців, 1921 року - лише 265, з яких 77 були римо-католиками, нині - майже 4 сотні осіб. Село входило до Турійського району, а від 2020 року є частиною Ковельського.

Парафія та перший дерев'яний костел постали у Перевалах завдяки фундації від 26 листопада 1464 року місцевого власника Гурка та власника сусіднього Дольська Романа Сточковського. У ІІ половині XVIст. храм належав протестантам, проте наприкінці цього століття знову став католицьким. У 1604р. мав три вівтарі. У 1634р. костел зруйнувала пожежа, проте його замінили новою дерев'яною святинею, яка вже у 1672 році перебувала у поганому технічному стані. Теж мала три вівтарі. Її ремонт здійснив настоятель о. Казимир Охович 1681 року, а 15 листопада 1682 року храм освятив єпископ Холмський Станіслав Сьвєнціцький.

Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy
Bieżąca data: maj, 13
1881	- номінований єпископом-помічником Львівським з титулярним престолом в Трапезополісі о. Северин Моравський;
1883	- отримав єпископське свячення у Санкт-Петербурзі з рук Влоцлавського ординарія Олександра Бересьнєвіча о. Симон Козловський, номінований ординарієм Луцько-Житомирським;
1989	- майбутній єпископ о. Рафал Керницький освятив повернений костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Рудках на Львівщині;
2012	- каплицю Матері Божої Фатімської в Одесі-Таірові проголошено санктуарієм Матері Божої Фатімської;
2017	- о. Едварда Каву призначено єпископом-помічником Львівської архiдієцезії; - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті та архієпископ Мечислав Мокшицький в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині коронували скульптуру Фатімської Матері Божої коронами, освяченими Папою Римським Франциском; - повністю збудований та оснащений костел Святої Родини у Харкові консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк за участю єпископа Мар'яна Бучека, а також освятив нову скульптуру Пресвятої Богородиці на подвір'ї храму;
2018	- єпископ Едуард Кава в санктуарії Матері Божої Фатімської у Крисовичах на Львівщині освятив скульптури Ангела Миру і Фатімських трьох пастушків; - єпископ Леон Малий освятив капличку св. Йоана з Непомук, встановлену поблизу костелу св. Йоана Непомуцького у Боянах на Буковині;
Następna data: maj, 14
1911	- єпископ Владислав Бандурський освятив наріжний камінь костелу Успіння Пресвятої Діви Марії Кам‘янці-Бузькій на Львівщині;
1974	- у Клайпеді (Литва) народився майбутній Апостолький нунцій в Україні архієпископ Вісвалдас Кулбокас;
2016	- єпископ Антал Майнек освятив у Рахові на Закарпатті на подвір'ї костелу св. Йоана Непомуки пам'ятну дошку на честь осіб, які протистояли знесенню храму в радянські часи;
2022	- архієпископ Мечислав Мокшицький передав санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію в Полупанівці на Тернопільщині мощі бл. Матері Єлизавети Рози Чацької;

У 1714р. відбувся черговий ремонт костелу У Перевалах (за настоятеля о. Павла Коженьовського). Храм містив п'ять вівтарів (головний із образами Матері Божої, Пресвятої Трійці і св. Станіслава Костки та бічні св. Анни, Преображення Господнього, Матері Божої, св. Франциска і св. Антонія). Близько 1734 року коштом власника Перевалів Ігнатія Садовського збудували новий дерев'яний храм. Його консекрував 12 жовтня 1752 року єпископ-помічник Кам'янець-Подільський Адам Ораньський. Святиня мала вже шість вівтарів, п'ять з яких, у тому числі головний, перенесли зі старого костелу. У 1798р. храм відновили з фундації Йосифа Карші, зокрема, облаштували нову підмурівку і підвалини. 1799 року храм присвячувався Успінню Пресвятої Діви Марії та св. Станіславу Костці, хоча потім згадується лише під Марійним титулом.

У 1841 та 1862 роках настоятель у Перевалах о. Йосиф Вархоцький здійснив реставрацію костелу. У 50-х роках цього століття парафія мала каплиці у Краті, Ставках, Туричанах та на місцевому кладовищі (мурована 1858 року замінила дерев'яну 1819 року). 1863 року згадуються лише п'ять вівтарів, головний з яких містив образи Матері Божої з Дитятком та Успіння Пресвятої Діви Марії, два бічні - св. Антонія Падуанського і св. Анни, інші два в каплицях мали ікони св. Станіслава і Христа Розіп'ятого. У 70-х роках понад півтисячі парафіян обслуговував адміністратор о. Фаустин Савицький. 1870 року додались два вівтарі св. Петра і св. Йосифа із зачиненого храму у Мацеєві, який тоді перейшов до перевалівської парафії. У 80-х роках майже тисяча вірян перебувала під опікою адміністратора о. Юліана Богданського, а в 90-тих - о. Филипа Луговського (понад півтори тисячі вірних). Перед І світовою війною парафію чисельністю понад 1800 осіб адміністрував о. Миколай Тарчевський.

У 20-х роках ХХст. парафію в Перевалах обслуговував адміністратор (пізніше - настоятель) о. Генрік Ветманьський, якого 1927 року замінив о. Конрад Мошковський. Цього ж року із перевалівської парафії виокремились Ставки, залишаючись і надалі під душпастирською опікою перевалівського настоятеля, але чисельність материнської парафії зменшилась до 1263 осіб, проте додалась каплиця у Дольську. Від 1932-1933рр. настоятелі о. Франциск Андрушевич (спочатку) та потім Віктор Кривеньчук (останній душпастир) обслуговували від 2100 до понад 3000 парафіян у Перевалах та ще двох десятках сусідніх сіл. Наприкінці 30-х років здійснили ремонт храму.

Костел у Перевалах спалили 19 серпня 1943 року вояки УПА. На його місці після війни було збудовано будинок культури, а в посткомуністичні часи на колишньому парафіяльному кладовищі встановили дерев'яний хрест зі стислою інформацією про парафію.