Село Ставки (його ще, принаймні, у першій половині ХІХ століття називали Великі Ставки) вперше у документах згадується у 1545 та 1567 роках. На початку ХХ
століття у ньому проживало менше восьми сотень мешканців, 1906 року - понад дев'ять сотень, нині воно нараховує менше півтисячі осіб. Входило до Турійського району, а
від 2020 року є частиною Володимирського.
Католики латинського обряду села належали до парафії Успіння Пресвятої Діви Марії в Перевалах. Вперше у схематизмах Луцько-Житомирської
дієцезії дерев'яна каплиця у Ставках у дворі місцевих власників згадується на початку 20-х років ХІХ століття, виконувала функцію громадської.
Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: грудень, 10
1769
- у Варшаві з рук єпископа Антоніна Пжедвоєвського отримав священичі свячення митрополит-архієпископ Львівський Каетан Кіцький;
- єпископ Антал Майнек освятив земельну ділянку та фундамент під храм храм св. Кінги в Берегові-Ардові на Закарпатті;
2019
- о. Микола Лучок, номінований єпископом-помічником Мукачівським, висвячений на єпископа у катедрі
в Мукачеві Апостольським нунцієм в Україні архієпископом Клаудіо Ґуджеротті;
Впродовж наступних років каплиця у Ставках у складі перевалівської парафії подається у всіх без винятку схематизмах. І лише від 1928 року Ставки вказуються
як окрема парафія, що 1927 року виділилась із материнської. Втім, вона так і не отримала свого душпастиря, її продовжували обслуговувати перевалівські настоятелі - оо.
Конрад Мошковський, Франциск Андрушевич та Віктор Кривеньчук. Охоплювала півтори десятки сусідніх сіл - понад 1200 вірян. Наприкінці 30-х років тут чи в розташованій
тоді південніше колонії Станіславів, населеній переважно поляками, планували збудувати новий костел замість старої невеликої каплички, яка вже не могла вмістити стільки
вірян, проте завадила війна. У 1943 році каплицю у Ставках спалили вояки УПА.
Головна сторінка