|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
|
|
|
|
|
|
|---|
44725 Свійчів
Нинішнє село Свійчів документально вперше згадується 1570 року, є також згадка у 1577 і 1583 роках. Було містечком. На початку ХХ століття тут проживало трохи більше двох сотень мешканців, наприкінці 30-х років українців і поляків було майже порівно, нині ж його населення складає менше чотирьох сотень осіб.
Парафію у Свійчові фундував місцевий власник і, можливо, перший католик в давньоукраїнській шляхетській родині Лагодовських Ян документом від 13 січня 1607 року, що було підтверджено у Володимирі 31 січня наступного року. Її фінансово-матеріальне забезпечення 16 листопада 1617 року збільшили Лагодовські, а 1646 року - ще й Адам Кисіль. Отож, у 1607-1608 роках тут збудували дерев'яний храм, який тоді ж чи пізніше отримав ще й муровану частину.
| Ważne wydarzenia w historii świątyń i posłudze arcypasterzy |
|
|---|---|
| Bieżąca data: sierpień, 10 | |
| 1799 | - закладено наріжний камінь костелу св. Анни і св. Йоахима у Хусті на Закарпатті; |
| 2006 | - єпископ Мар’ян Бучек в костелі Різдва св. Йоана Хрестителя у Мостиськах на Львівщині освятив пам'ятну таблицю багаторічного душпастира о. Казимира Мончинського; |
| 2014 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в костелі Пресвятої Трійці в Івано-Франковому на Львівщині освятив та
коронував вірну копію чудотворної ікони Матері Божої Янівської; - єпископ Віталій Скомаровський в костелі Преображення Господнього у Сарнах на Рівненщині освятив дзвін, подарований сім’єю Горошкевичів та колишніми парафіянами Гути Степанської; |
| 2021 | - о. Гжегож Кіда в костелі св. Лаврентія у Хирові на Львівщині освятив нову скульптуру св. Лаврентія; |
| Następna data: sierpień, 11 | |
| 1809 | - єпископ Ян Подгороденський реконсекрував відновлений головний вівтар св. Антонія у костелі Успіння Пресвятої Діви Марії у Корці на Рівненщині; |
За легендою, цю першу святиню у Свійчові спорудили саме на тому місці, де знайшли ікону Матері Божої Сніжної. Цей образ помістили у головний вівтар храму, а пізніше визнали чудотворним. І став він широко вшановуваним культовим об'єктом численного паломництва до Свійчова. Тому старий костел 1787 року замінили новим, більш просторим і мурованим, а сталось це завдяки коштам Фелікса Чацького. У 50-х - 70-х роках ХІХ століття парафію, яка нараховувала близько 1300 вірян у містечку та сусідніх селах, обслуговував настоятель о. Ян Нівінський, і мала вона вже тоді каплиці у Маковичах, Могильному, яке від 1952 року було Жовтневим, а 2016 року отримало назву Сусваль, та Осі. У 80-х - 90-х роках його замінив адміністаротор о. Йосиф Голубецький, кількість римо-католиків тоді збільшилась до приблизно двох з половиною тисяч осіб.
На початку ХХ століття вірними у Свійчові, чисельність яких зменшилась до півтори тисячі, бо деякі колишні села цієї парафії перейшли до інших парафій, опікувався адміністратор о. Ян Назаревич, проте перед І світовою війною і після неї тут знову продовжив служіння о. Йосиф Голубецький. Війна не пошкодила костел, проте з часом він занепав, тому 1927 року відбулась його реставрація коштом вірян та завдяки зусиллям настоятеля о. Вітольда Куровського, якого 1934 року замінив о. Франциск Яворський. Наприкінці 30-х років парафія налічувала понад 4300 вірних у містечку та півсотні наколишніх сіл та мала дві каплиці на цвинтарі - дерев'яну 1912 року і муровану 1934 року.
У 1943 році костел у Свійчові зруйнуваи, підірвавши його, за однією інформацією, німці, хоча не зрозуміло, навіщо їм це було, за іншою - вояки УПА. Рештки храму після війни розібрали на будматеріали, залишилась лише сходинка з ганку перед ним. 17 вересня 1995 року на його місці було встановлено металевий хрест. Чудотворний образ вдалось врятувати та вивезти до Польщі (нині він міститься в костелі в Отвоцку).
Strona główna