УСТИЛУГ. Колишній костел Пресвятого Імені Ісуса (1751 - 1759). Волинська обл., Володимирський р-н

44731 Устилуг

Вперше поселення згадується в літописі 1150 роком. Називалось також Устилогов, Усцилуг. Назву Ружямполь, яка так і не прижилась, отримало 23 жовтня 1758 року разом із міськими правами. Статус міста та районного центру - із січня 1940 року, проте 1956 року Устилуг перестав бути райцентром. Населяє його лише трохи більше двох тисяч мешканців.

У 1745 році місцева власниця Роза Розалія Поцейова уклала фундаторський акт про виділення коштів на будівництво в Устилузі костельно-монастирського комплексу францисканців-капуцинів, а 1747 року ці кошти були передані церковній владі. У 1751 році між фундаторкою та архітектором Павлом Фонтаною було складено угоду на спорудження костелу і монастиря, яка регламентувала найменші деталі будівельного процесу. Будівництво комплексу завершили 1759 року, а консекрація костелу відбулася 24 серпня 1760 року. Її здійснив Луцький єпископ Антоній Воллович. Капуцинський комплекс став головною архітектурною домінантою і композиційним вузлом міста.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: листопад, 13
1932 - освячено костел cв. Станіслава Костки у Чемеринцях на Львівщині;
2010 - єпископ Леон Дубравський консекрував новозбудований костел Матері Божої Фатімської у Майдані-Вербецькому на Хмельниччині;
- єпископ Мар’ян Бучек освятив ікону святого Йосифа в каплиці св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви Марії у Макіївці на Донеччині;
2015 - призначено Апостольським нунцієм в Україну архієпископа Клаудіо Ґуджеротті;
Наступна дата: листопад, 14
1824 - майбутній архієпископ-митрополит Львівський о. Франциск Піштек висвячений на єпископа у празькому костелі св. Яна Непомуки Празьким архієпископом Вацлавом Хлумчанським;
1899 - помер у резиденції в Санкт-Петербурзі колишній ординарій Луцько-Житомирський Симон Козловський, митрополит-архієпископ Могильовський; похований на Виборзькому кладовищі;
2016 - у Львові на Сихові єпископ-помічник Катовіцької дієцезії (Польща) Адам Водарчик освятив приміщення житлові священників та катехитичні у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі св. Архангела Михаїла;
2020 - архієпископ Мечислав Мокшицький впровадив до костелу Матері Божої Святого Розарію у Косові на Івано-Франківщині мощі бл. Якова Стрепи;

У 1832 році царська влада ліквідувала монастир капуцинів (костел став парафіяльним), а після польського повстання 1863 року костел передали Православній Церкві. Колишній костел 1919 року повернули римо-католикам, а взамін православній спільноті виділили кошти на будівництво церкви, яку вони збудували 1920 року. Реставрацію костелу було завершено у 1928 році завдяки зусиллям багатолітнього пароха о. Фелікса Буяльського та коштам вірян. Наприкінці 30-х років парафія налічувала понад 4 тисячі вірних, котрі проживали в Устилузі та чотирьох десятках навколишніх сіл. Їх обслуговували настоятель о. Петро Оринт, а з 1939 року - адміністратор о. Станіслав Симон.

Пограбований радянською владою ще восени 1939 року костел було остаточно закрито 1945 року. У 1959 році комісія з представників Державної інспекції архітектурно-будівельної контролю УРСР обстежила пам‘ятки архітектури костел і монастир, визнавши стан костелу незадовільним, а стан монастиря - добрим. Було рекомендовано відбудувати втрачені деталі пам‘яток і не допускати їх руйнування. Проте 1960 року костельно-монастирський комплекс повністю розібрали.

Місцеві парафіяни послуговуються колишньою цвинтарною каплицею Матері Божої Розарію.

СВЯТИНІ,
ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:
Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.
Фільми