ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ. Костел св. Йоахима i св. Анни (1752). Волинська обл., Володимирський р-н

44700 Володимир,
вул. Ковельська, 1

Перша літописна згадка про місто Володимир згадується 988 року у «Повісті минулих літ». У ХІІ столітті місто стало центром удільного Волинського князівства. У 1324 році місто отримало магдебурзьке право, підтверджене 1509 року. У 1795 році місто стало повітовим центром Волинської губернії Російської імперії, тоді його перейменували на Володимир- Волинський, щоб відрізнити його від російського Владимира на Клязьмі. У 1921 році Володимир-Волинський став повітовим центром Волинського воєводства Польщі. Нині - районний центр з населенням близько 38900 мешканців. 15 грудня 2021 року повернено назву Володимир.

У 1554 році у Володимирі було збудовано дерев'яний костел на пожертви Анни Збаразької, який згорів 1736 року. Будівництво сучасного барокового мурованого храму завершили 1752 року коштом єпископа Адама Оранського, котрий цього ж року його консекрував. Парафією опікувались оо.-капуцини. У 1832 році російський уряд монастир ліквідував.

Важливі події
історії святинь та служіння архіпастирів
Поточна дата: травень, 18
1828 - архієпископ Андрій Анквич консекрував костел Матері Божої Сніжної у Куткорі на Львівщині;
1899 - бережанський декан о. Еразм Нейбург освятив наріжний камінь майбутнього храму св. Станіслава єп. мч. в Козовій на Тернопільщині;
1991 - відбувся інгрес архієпископа Мар'яна Яворського до Львівської катедри;
1996 - архієпископ Мар'ян Яворський призначений Апостольським адміністратором відновленої Луцької дієцезії, а костел cвв. Апп. Петра і Павла у Луцьку став кафедральним;
2000 - Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископи Антал Майнек і Іван Семедій освятили костел Пресвятої Трійці в Ужгороді;
2002 - новоспоруджений костел Святого Духа у Кропивницькому (Кіровограді) консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ Нікола Етерович та єпископ Леон Дубравський;
- кардинал Мар'ян Яворський освятив каплицю у новоспорудженому парафіяльному будинку при костелі Божого Милосердя i Матері Божої Неустанної Допомоги у Тернополі;
2003 - у Римі канонізовано єпископа Йосифа Пельчара, ординарія Перемишльського;
2007 - єпископ Мар'ян Бучек освятив пам'ятник Йоану Павлу ІІ перед костелом Мучеництва св. Йоана Хрестителя у Самборі на Львівщині;
2019 - єпископ Броніслав Бернацький в каплиці Матері Божої Фатімської у Подільську на Одещині коронував новою короною скульптурку Матері Божої Фатімської;
2021 - єпископ Едвард Кава освятив відреставровані скульптури Матері Божої Непорочної та фасадні сходи храму св. Антонія у Львові;
Наступна дата: травень, 19
1761 - освячено костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією в Оноківцях на Закарпатті;
1924 - освятили наріжний камінь храму Матері Божої Неустанної Допомоги у Магдалівці на Тернопільщині;
1929 - єпископ-помічник Луцький Стефан Вальчикевич освятив закладений ще в грудні 1928 року фундамент та наріжний камінь майбутнього костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1930 - освячено земельну ділянку під будівництво храму Воздвиження Святого Хреста у Хмелиськах на Тернопільщині;
1939 - єпископ Стефан Вальчикевич освятив два нових дзвони костелу св. Ізидора у Римачах на Волині;
1997 - єпископ Ян Ольшанський освятив наріжний камінь майбутнього храму Матері Божої Фатімської у Ганнополі на Вінничині;
2013 - у Богуславі на Київщині освятили встановлений на костелі Зіслання Святого Духа хрест;

Костел в середині XIX століття реставрували, а на місці зруйнованого монастиря місцевий дворянин побудував будинок. У 1958 році костел закрили (меблевий магазин, а згодом концертний зал та кав’ярня). Тоді ж було розібрано огорожу та дзвіницю. Храм повернули вірним 1992 року.

Володимир обслуговують оо.-кармеліти (орден Братів Босих Пресвятої Діви Марії з гори Кармель).

ІНШІ СВЯТИНІ, ЯКІ МАЮТЬ ТАКІ Ж:

ОСНОВНІ ПОДІЇ ЧИ ПУБЛІКАЦІЇ, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ СВЯТИНЕЮ






Костел (чеською kostel, словацькою kostol, польською kościół) — західнослов'янська назва римсько-католицького храму. Від старочеського 'kostel', утвореного латинським 'castellum' ('замок' - у ті часи святині будували укріпленими), походять словацьке 'kostol' та польське 'kościół'. На західноукраїнських землях слово костел вживалось ще у білохорватські та руські (давньоукраїнські) часи, коли ці терени належали до Празької дієцезії.