21000 Вінниця,
вул. Соборна
Отаманську Вінницю вважають заснованою на згарищі одного із давньоукраїньких градів уличів і тиверців не пізніше 1352 року. Місто, яке отримало магдебурзьке право 1640 року, було центром повіту Брацлавського воєводства (з 1565р.), центром Брацлавського воєводства (з 1598р.), сотенним містом Кальницького полку (з 1648р.) та полковим містом (у 1653-1667рр.) Гетьманської держави, губернським (з 1793р.), а потім повітовим центром, з 1914р. центром Подільської губернії, з 1923р. центром округу, а з 1931р. є обласним центром. Населення - понад 430 тисяч мешканців.
Єзуїти у Вінниці розпочали служіння на початку XVII століття, випередивши домініканців на якийсь десяток років. Після пожежі у 1613 році їх дерев'яного осідку розпочалось будівництво мурованого, перша черга якого була завершена 1619 року. В їхній колегії навчались діти шляхетських сімей. Проте єзуїтські споруди були зруйновані у середині цього століття під час козацько-польської війни.
| Важливі події історії святинь та служіння архіпастирів |
|
|---|---|
| Поточна дата: лютий, 12 | |
| 2012 | - архієпископ Мечислав Мокшицький в парафії Матері Божої Святого Скапулярію у Снятині на Івано-Франківщині відкрив та освятив Благодійний центр бл. с. Марти Вєцкої; |
| Наступна дата: лютий, 14 | |
| 2020 | - у Харківській катедрі Апостольський нунцій в Україні архієпископ Клаудіо Ґуджеротті висвятив на єпископа о. Павла Гончарука, номінованого єпископом-ординарієм Харківсько-Запорізьким; відбулась також його інтронізація; |
На початку XVIII століття єзуїти повернулись у місто та з часом приступили до будівництва свого костельно-монастирського комплексу. Зокрема, костел почали споруджувати 1733 року, а завершили у 1741 році, коли його консекрував ординарій Луцький єпископ Франциск Кобельський, який ще два року до того був ординарієм Кам'янець-Подільським. Цей храм став парафіяльним у Вінниці. Після ліквідації ордену єзуїтів 1773 року парафією та цим костелом опікувались дієцезіальні священники, але після пожежі у костелі 1778 року, що призвела до вигорання даху та падіння трьох шпилів, статус парафіяльного на кілька років отримав костел капуцинів. І лише потім парафія перейшла до домініканського храму Благовіщення Пресвятої Діви Марії.
Колишній єзуїтський костельно-монастирський комплекс після пожежі храму протягом всього XIX століття використовувала в якості війського складу, навчальних та адміністративних приміщень (при цьому костел та інші єзуїтські будівлі були частково перебудовані). 1917 року у приміщенні колишнього римсько-католицького храму розмістили першу Вінницьку раду робітничих депутатів, а потім - Державний архів Вінницької області, який там працює досі.
Костели і каплиці України